У Полтаві відкрили виставку УІНП до 155 річчя Лесі Українки

З нагоди 155 річчя від дня народження Лесі Українки у Полтавському національному педагогічному університеті відбулось відкриття виставки «(Не)знана Леся Українка: повернення». Захід організований Українським інститутом національної пам’яті спільно із Міжнародним центром української мови при Полтавському національному педагогічному університеті.

Полтава стала п’ятим містом України, де демонструють виставку. Раніше виставковий проєкт УІНП експонувався в Києві, в музеї міста Новодністровська Чернівецької області, у музеї Лесі Українки у селі Колодяжному Волинської області. Протягом року популяризація виставки проходила у Гадячі - у місцевих музеї й мистецькому коледжі.

«Полтава, Гадяч для експонування виставки Інституту обиралися не випадково, адже життя і творчість Лесі Українки нерозривно пов’язані з Полтавщиною. Вона брала участь у знаковій для українського національного відродження події - відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. З літа 1893 року до середини 1906 року майже щоліта мешкала в Гадячі та поблизу міста, в Зеленому гаю. Тут написала свої твори «Порвалася нескінчена розмова», «Роберт Брюс, Король шотландський», «Три хвилини», «Пророк», «Напис на руїні», низку оповідань і статей. Леся Українка займалася в Гадячі організацією громадської бібліотеки-читальні. Тут заприязнилася з учителькою Макаровою, з котрою пізніше листувалася і якій присвятила вірш «Товаришці на спомин». У 1908 році в Гадячі Леся Українка організувала фольклорно-етнографічну експедицію до Миргородського повіту для запису народних дум», - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Під час відкриття виставки представники університетської спільноти говорили про актуальність постаті Лесі Українки сьогодні. Зазначалося, що експозиція пропонує переосмислення її образу, без міфологем, які про поетесу створила радянська пропаганда, а з увагою до реальної біографії, інтелектуальної глибини та громадянської позиції поетеси.

У виступах наголошували, що Леся Українка може і має бути предметом живої розмови з молоддю, як авторка, яка мислила сміливо й по-новаторськи, а не лише як класик шкільної програми.

Також йшлося про її творчі експерименти, перекладацьку діяльність і європейський контекст, у якому формувалося її світобачення. Окрему увагу приділили родинному середовищу Драгоманових-Косачів, котрі розуміли силу українського слова в еміграції, створили перекладну бібліотеку, усвідомлювали геніальність Лесі й об’єдналися навколо популяризації її творчого спадку.

На церемонії відкриття виставки «(Не)знана Леся Українка: повернення» звучали вірші Лесі Українки у виконанні студентів ПНПУ.

Ознайомитись з виставкою може кожен охочий протягом найближчого місяця.

Світлини: Олександр Розум