Удосконалення українського законодавства про банкрутство обговорили з німецькими експертами
Йдеться про відповідність законодавства України з питань банкрутства, зокрема, Кодексу України з процедур банкрутства положенням Директиви ЄС 2019/1023.
Заступники Міністра юстиції України Валерія Коломієць та Олександр Банчук провели онлайн-зустріч у режимі відеоконференції із представниками Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) і обговорили актуальні програми співробітництва у питаннях банкрутства між Міністерством юстиції України та Федеральним міністерством юстиції ФРН.
Європейська інтеграція України передбачає, в тому числі, адаптацію законодавства з питань банкрутства до Директиви ЄС 2019/1023 від 20 червня 2019 року про засади превентивної реструктуризації, про погашення боргів та позбавлення прав, а також заходів щодо підвищення ефективності процедур щодо реструктуризації, банкрутства та погашення боргів.
За словами, професора д-ра Штефана Мадауса, який є членом-засновником Конференції європейського законодавства про реструктуризацію та неспроможність (CERIL) та членом експертної групи Європейської комісії з питань реструктуризації та неспроможності, Директива ЄС 2019/1023 охоплює численні питання законодавства, яке ґрунтується на європейській стандартизації доступу до суспільних благ і умов життя.
У Німеччині, наприклад, відповідно до Кодексу з процедур банкрутства, юридичні особи повинні оголосити про банкрутство протягом 21 дня, якщо є одна з причин банкрутства і немає жодного способу відвернути її. Є навіть спеціальні суди які регулюють реструктуризацію боргу: «24 суди щодо реструктуризації та 192 з питань банкрутства», - підкреслив професор Мадаус.
Чому це важливо? За словами заступниці Міністра юстиції Валерії Коломієць: «сьогодні ми розпочали активну фазу підготовки до переговорів щодо вступу до ЄС. Приведення нашого законодавства до найкращих європейських практик є амбітною метою котру ми плануємо виконати протягом найближчих кількох років. Зміни що стосуються сфери відновлення платоспроможності та банкрутства планується адаптувати вже до зими цього року, тому для нас досить важлива та помічна експерта німецьких колег».
Планом-графіком виконання Україною умов укладеного 16.01.2023 Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо Інструменту надання підтримки Україні на 2023 рік (макрофінансова допомога +) на суму до 18 мільярдів євро) визначено критерії реформ, як умови отримання чергового траншу.
Так, пунктом 3 критеріїв структурних реформ Розділу «Б» Підрозділу «Макрофінансова стабільність» визначено: «Вдосконалення процедур банкрутства юридичних осіб (корпоративного банкрутства) та фізичних осіб (індивідуального банкрутства) [3 квартал 2023 року] шляхом підготовки законодавства, яке дозволяє юридичним та фізичним особам повне погашення боргу відповідно до основних принципів Директиви, і шляхом ухвалення дорожньої карти з розбудови потенціалу для підтримки впровадження ефективного законодавства у сфері банкрутства».
Мета Директиви - усунути такі перешкоди, забезпечивши, щоб життєздатні підприємства та підприємці, які перебувають у фінансових труднощах, мали доступ до ефективних національних систем превентивної реструктуризації, які дозволяють їм продовжувати діяльність;
чесні неплатоспроможні підприємці або підприємці з надмірною заборгованістю можуть отримати вигоду від повного погашення боргу після розумного періоду часу, таким чином надаючи їм другий шанс.
Отже, основні завдання Директиви ЄС про реструктуризацію та банкрутство:
· дати збанкрутілим підприємцям «другий шанс».
· полегшити життєздатним компаніям, які мають фінансові труднощі, доступ до заходів реструктуризації на ранній стадії, щоб запобігти їх неплатоспроможності.
Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук зазначив, що слід запровадити чітку, актуальну, стислу та зручну для користувача інформацію про доступні процедури превентивної реструктуризації, а також один або декілька інструментів раннього попередження, щоб стимулювати боржників, які починають відчувати фінансові труднощі, вживати ранніх заходів.
Обговорюючи питання обсягу змін, які є першочерговими для імплементації приписів Директиви, зокрема в Кодекс України з процедур банкрутства та переваги досудової реструктуризації перед провадженням у справі про банкрутство заступник Міністра юстиції О. Банчук звернувся до колег із запитанням, як би вони оцінили перспективи впровадження Директиви ЄС в Україні: «Стакан напівпорожній, чи наполовину повний? Ми йдемо за графіком виконання Україною умов ЄС»? – запитав заступник Міністра.
На думку європейських експертів, як саме будуть реалізовані положення Директиви, зокрема й в Україні, - «це чутливе питання, яке кожна країна вирішуватиме індивідуально, виходячи із власного законодавства і практики. Україна зараз на етапі «технічних питань», які швидко можуть бути адаптовані до норм ЄС».
В обговоренні також взяли участь директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції Владислав Філатов, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції Олександр Олійник, фахівці Директорату, начальник Відділу міжнародного співробітництва та протоколу Міністерства юстиції Ярослав Новосьолов.