Україна вже чотири роки ефективно протидіє інструментам кібероперацій та скоординованого інформаційного впливу у реальних умовах війни, — Галина Михайлюк

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк долучилась до панельної дискусії на полях Мюнхенської безпекової конференції, присвяченої питанням інформаційної цілісності Європи та ролі українського досвіду у зміцненні цифрової стійкості ЄС.

У ході обговорення було наголошено, що сучасні загрози дедалі частіше реалізуються через поєднання кібероперацій та скоординованих інформаційних кампаній. Такі інструменти спрямовані не лише на технічне втручання в системи чи інфраструктуру, але й на формування впливу на суспільну думку, політичні процеси та рівень довіри до державних інституцій.

Український досвід формувався не в умовах теоретичних дискусій, а під постійним тиском повномасштабної війни. Саме це зумовило створення комплексної системи реагування — як у сфері кібербезпеки, так і у сфері стратегічних комунікацій.

Як зазначила Галина Михайлюк, у 2024 році Міністерством оборони України було створено Центр реагування на кіберінциденти, який функціонує у режимі 24/7 та здійснює моніторинг мереж у реальному часі. Лише за один рік роботи Центр запобіг близько 5 000 значним інцидентам. Щотижневе навантаження сягало близько 850 випадків різного рівня складності — від локальних аномалій до критичних втручань. Центр також став учасником міжнародної спільноти FIRST (Forum of Incident Response and Security Teams), що об’єднує понад 700 команд реагування у світі.

Навесні 2025 року було ухвалено закон №11290 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури», спрямований на створення оновленої національної системи реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози щодо державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Функціонування цієї системи забезпечує Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.

До складу національної системи реагування увійшли національна команда CERT-UA, а також галузеві та регіональні команди реагування, що створюються органами державної влади та місцевого самоврядування. Такий підхід дозволив вибудувати багаторівневу модель кіберзахисту з чітким розподілом повноважень і координацією дій.

Практичні результати демонструє зокрема діяльність CERT-UA: у 2025 році команда опрацювала 5 927 кіберінцидентів — на 37,4% більше, ніж роком раніше. Зростання кількості інцидентів свідчить про системний характер кібертиску, водночас підтверджуючи спроможність держави забезпечувати безперервне реагування та мінімізацію наслідків атак.

Важливим продовженням національних зусиль є поєднання унікального досвіду України, сформованого в реальних умовах повномасштабної війни, з експертизою міжнародних партнерів та підходами НАТО до стандартизації стратегічних комунікацій.

У 2026 році Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з NATO Strategic Communications Centre of Excellence (NATO StratCom COE) представили аналітичний звіт щодо доведення причетності рф до інформаційних операцій проти України. Українська сторона забезпечила реальні кейси та оперативний досвід протидії інформаційним атакам, тоді як сторона НАТО — системний підхід до збору, структурування та оцінки доказів відповідно до міжнародних стандартів. Такий синтез практики та стандартизації дозволяє переходити від фіксації інформаційних впливів до їх обґрунтованої атрибуції та формування спільної відповіді на сучасні цифрові виклики.