В АРМА обговорили ключові зміни в роботі з арештованими активами

Сьогодні, 2 жовтня 2025 року, в будівлі Агентства з розшуку та менеджменту активів відбувся круглий стіл «Управління активами: комплексні рішення», в межах якого учасники обговорили подальші кроки реформування роботи Агентства та удосконалення процедур управління арештованими активами, з огляду на положення Закону № 4503-IX.

Організаторами заходу виступили газета «Юридична практика», АРМАта Асоціація українських корпоративних радників (АУКР).

В роботі круглого столу взяли участь представники АРМА, Офісу Президента України, судді Верховного Суду, представники НАБУ, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та БЕБ, представники Міністерства юстиції України та Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та АТ «ПрозорроПродажі», представники Transparency International Ukraine та Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей».

Модерував круглий стіл шеф-редактор «Юридичної практики» Рустам Колесник.

Про роботу АРМА в «перехідний період», передбачений Законом № 4503-IX розповіла т.в.о. голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Зокрема, пані Максименко зауважила, що на сьогодні в управлінні АРМА перебуває активів в загальній сумі близько 200 млрд грн. Серед них плавзасоби, нерухомість, в тому числі земельні ділянки, цінні речі.

Також за словами Ярослави Максименко Реєстр арештованих активів обліковує 70 тисяч записів. Інветаризація активів до сьогоднішнього дня не проводилася.

«Однією із основних наших задач є проведення інвентаризації того, що є в АРМА, провести оцінку, обрахувати скільки коштів і яку користь ці активи можуть принести нашій державі. Ми зможемо досягти того, щоб ці активи працювали на економіку та обороноздатність України» — зазначила Ярослава Максименко.

Також пані Максименко, що за останні два місяці АРМА збільшила кількість конкурсів на управління активами на 52%. Управителям було передано активів на суму 1 млрд грн.

Окрім того, за словами пані Максименко, АРМА в найближчій перспективі необхідно провести аудит персоналу та функцій, для можливості здійснити реалізацій положень Закону № 4503-IX. Паралельно необхідно провести цифровізацію процесів.

«Реєстр арештованих активів повинен бути зручним, інформативно наповненим, із ідентифікацією вилученого об’єкту для подальшого визначення для управителів що ж вони беруть в управління» — наголосила Ярослава Максименко.

Також Ярослава Максименко розповіла про резонансні кейси, зокрема щодо яхти Медведчука, справи «Моршинської» тощо.

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос високо оцінив допомогу яку надають фахівці АРМА в процесі розшуку активів і відзначив про зацікавленість у подальшому розвиткові такої міжвідомчої співпраці. Також він прокоментував плани посилення окремих напрямків. Передовсім — автоматизація обліку запитів та їх відпрацювань, вибудовування системи швидкого обміну інформацією, а також — покращення відстеження активів, які арештовані та перебувають в управлінні.

«Ми хочемо відстежувати, який економічний ефект, що відбувається з кожним активом, скільки коштів від цього активу надходить бюджет» — зазначив очільник НАБУ.

На необхідності більш активного залучення АРМА для оцінки активу, на який пропонується накласти арешт у своєму виступі наголосив Генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик.

«АРМА має бути залучене не тільки на етапі передачі йому арештованого майна. АРМА має бути залучене і до інших процедур, перебачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для надання експертної оціни, чи можливо ефективно управляти цим майном, чи неможливо» — зауважив пан Дубовик. Це унеможливить ситуації коли майно арештовується і передається в управління АРМА, а фактично його немає.

Про вплив нового законодавства на розвиток судової практики в аспекті управління арештованими активами та судового контролю розповів суддя Касаційного кримінального суду в Вячеслав Наставний.

На переконання пана Наставного для досягнення ефективності управління арештованими активами, АРМА має бути учасником судового процесу, але для цього необхідні зміни в процесуальне законодавство.

В свою чергу, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола Корнелюк відмітив продуктивну співпрацю з АРМА. За його словами активи із за кордону НАЗК розшукує за допомогою спеціалістів АРМА. Наразі до АРМА було направлено близько 100 таких запитів, з яких частина вже опрацьована.«Важливо, що за півтора року не було жодного витоку з боку АРМА, що ми цінуємо» — наголосив пан Корнелюк.

Також в обговоренні актуальної тематики круглого столу взяли участь, директор департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України Олена Вакуленко, керівник відділу детективів Бюро економічної безпеки Тетяна Коновалова, голова наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі», експерт з питань стратегії ГО EU – LEAP Ілля Михайлов, GR-директорка та операційний директор АТ «Прозорро.Продажі»Оксана Рак та Сергій Бут, заступниця директора ДП «Прозорро» Наталія Шимко, заступник начальника Департаменту 09 Офісу Генерального прокурора Олег Пелепюк, представник департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки України Олександр Тищенко, директор департаменту супроводження санкційного майна та майна на тимчасово окупованих територіях Фонду державного майна України Зоряна Греськів, голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Тетяна Хутор та перший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.