Валерія Коломієць: Досягнення та помилки – підсумки 2021 року в напрямі забезпечення доступу до правосуддя

Сфера захисту прав людини – одна із тих, які належать до компетенції Міністерства юстиції. Зокрема, забезпечення доступу до правосуддя. Цьогоріч у цьому напрямі було виконано чимало завдань, які можна зарахувати до «скарбнички» досягнень. Втім, були і недоліки, виправити які – у планах на 2022 рік. Про все це розповідає заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Наприкінці березня цього року Указом Президента України було затверджено оновлену Національну стратегію у сфері прав людини. Забезпечення її реалізації потребувало визначення конкретних заходів у відповідному плані дій. З цією метою розпорядженням Кабінету Міністрів було затверджено розроблений Мін’юстом план дій з реалізації Нацстратегії на 2021-2023 роки. Обидва документи напрацьовувались протягом майже усього 2020 року із широким обговоренням та залученням усіх можливих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також як представників міжнародних партнерів, так і національних експертів.

«Чому Нацстратегія з прав людини така важлива? – Дуже просто. На сьогодні ми маємо не один стратегічний документ, який детально та чітко описує, яким чином держава бачить захист та гарантування того чи іншого права тих чи інших представників нашого суспільства. Але саме Нацстртатегія є тією єдиною та системною рамкою, котра описує куди і, власне, для чого ми рухаємося взагалі», – пояснює Валерія Коломієць.

Одночасно Кабінет Міністрів України затвердив і спосіб моніторингу виконання як Нацстртатегії, так і Плану дій – у вигляді нової міжвідомчої робочої групи, до якої увійшли як представники держави, Президента, ВРУ, так і громадянського експертного середовища.

«Маю визнати, що оскільки “орган” новий та експериментальний – ми стикнулися з певними технічними проблемами в ефективності його роботи. Тому на сьогодні в КМУ перебуває на розгляді оновлене Положення про діяльність МРГ – виключно щодо кворуму і голосування – аби вона все ж була дієвим інструментом, а не просто черговою робочою групою заради групи. Для мене запуск її проактивної роботи є одним з кількох пріоритетів на 2022 рік», – розповідає заступниця Міністра юстиції.

Цьогоріч також окрім двох мобільних додатків (“БПД” та “Твоє право”) було запущено ще один новий сервіс – “Електронний кабінет клієнта БПД”, в якому можна отримати консультацію і навіть оформити документи та отримати доручення на представництво інтересів у суді адвокатом за рахунок держави дистанційно.

Крім того, до Парламенту було направлено зміни до Закону України “Про БПД”, який розширює право на безоплатний доступ до правосуддя для багатьох категорій, які дійсно цього потребують. Зокрема, аби усунути соціальну несправедливість та забезпечити доступ до безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) особам з інвалідністю, виникла необхідність розширення критерію малозабезпеченості. Законопроєктом передбачається право таких осіб на БВПД у разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі не більше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не для непрацездатних, як це є наразі. Ще одне положення законопроєкту передбачає право дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на звернення за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою особисто з питань, звернення з якими до суду дозволяється таким особам.

«Тут помилок немає – профільний Комітет правової політики протягом цього року дійсно був зайнятий більш пріоритетними законопроєктами у сфері юстиції, до того ж, наш проєкт містить норму, яка є неприйнятною для Національної асоціації адвокатів України щодо перевірки якості надання БПД адвокатами. Але з огляду на те, що вона для нас не є принциповою у світлі усіх тих позитивних змін, які ми пропонуємо, і ми, як і спільнота адвокатів, ратуємо виключно за розширення доступу до правосуддя для кожного – впевнена, що вже із січня наш законопроєкт буде у пріоритеті», – переконана Валерія Коломієць.

Також зазначила, що у 2021 році було підвищено оклади юристам, які працюють в БПД та по факту й надають правову допомогу кожному, хто цього потребує. За словами заступниці очільника Мін’юсту, при просуванні цього рішення було важливо не допускати плинності адекватних, кваліфікованих кадрів, для яких людиноцентричність – не просто слово.

Ще один проєкт, який Мін’юст спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги продовжили реалізовувати у 2021 році, – програма “Відновне правосуддя для неповнолітніх”. Її  учасниками стали як мінімум 160 дітей по усій країні. Кожен із них отримав можливість не просто не отримати кримінальне покарання, а й можливість переосмислити свій вчинок та змінити його наслідки, отримав допомогу психолога та підтримку у своїх майбутніх починаннях, як-то вступ до навчального закладу, реалізацію своїх мрій або ж просто допомогу у виході із, здавалося б, безвихідної сімейної ситуації.

Поділилася Валерія Коломієць і думками щодо оптимізація роботи системи безоплатної правової допомоги: «Одним із закидів, котрий вже більше як 5 років лунає в сторону БПД, є те, що ми нібито забагато грошей витрачаємо на адмінресурс. Я не згодна з цією претензією, оскільки на адмінресурс йде близько 15% (а то і менше) коштів, і то – на сьогодні ми його мали би збільшувати виключно через Закон “Про публічні закупівлі". Але якось справляємося і не збільшуємо. У планах на 2022 рік – довести, що БПД економічно вигідніше вивести з дії Закону про закупівлі або знайти іншу оптимізацію, аніж залишати так як є».