Василь Богдан: Кількість злочинів щодо дітей і скоєних дітьми наразі зменшується

Начальник юенальної поліції України Василь Богдан в інтерв’ю для Укрінформу розповів про ключові тенденції у сфері захисту прав дитини під час війни. Зокрема, йшлося про те, як змінилася динаміка злочинів щодо дітей і скоєних ними, як правоохоронці реагують на випадки булінгу в навчальних закладах, які нові загрози виникають у цифровому просторі та чому надзвичайно важливо посилювати довіру дітей до дорослих.

За його словами, від початку повномасштабного вторгнення в Україну було зафіксовано понад 11 000 злочинів, скоєних щодо дітей. Найбільше їх було зафіксовано у 2023-му році – тоді їхня кількість сягнула майже 4700. У 2024-му році було зафіксовано 3400 цих злочинів. Тут фіксується зменшення на 26% кількості цих правопорушень і ця цифра є навіть меншою за довоєнний 2021 рік. Варто зазначити, що велика частина цих злочинів – це тяжкі та особливо тяжкі правопорушення, зокрема проти статевої свободи та статевої недоторканості. Також фіксувалися й булінг, і шахрайство в інтернеті тощо.

Від початку повномасштабної війни найбільше злочинів щодо дітей в Україні стосуються посягань на життя та здоров’я. Зокрема, це умисні тілесні ушкодження, побої, катування, а також сексуальні правопорушення.

За словами очільника ювенальної поліції, у відповідь на таку ситуацію посилюється профілактична робота у навчальних закладах, активніше залучаються батьки, адже запобігти таким злочинам можливо лише спільними зусиллями.

Також керівник ювенальної поліції України розповів, що з початку повномасштабного вторгнення неповнолітні в Україні вчинили понад 8,5 тисячі кримінальних правопорушень. Найпоширеніші з них — крадіжки та тілесні ушкодження.Цікаво, що у 2022 році, на відміну від довоєнного 2021-го, кількість таких злочинів знизилася майже на 40%. Це, зокрема, пов’язано з обмеженнями на пересування, дистанційною формою навчання, евакуацією дітей та родин.

Серед нових викликів — зростання цифрової злочинності за участю дітей. Йдеться про шахрайства через соціальні мережі, участь у незаконних схемах, до яких неповнолітніх можуть залучати навіть представники ворожих спецслужб. Лише у 2024 році кількість таких випадків зросла майже на 30%.

 Значну частину злочинів підлітки скоюють наодинці, хоча є й факти, коли правопорушення вчиняються групою. Спільними для них є саме причини. Більшість таких дітей виховуються в складних умовах без належного контролю.

Водночас за його словами, основною причиною залишається не стільки зовнішній вплив, скільки недостатній життєвий досвід і нерозуміння наслідків власних вчинків.

Також він додав, що наразі ювенальна поліція спільно  з Офісом генерального прокурора реалізуємо пілотний проєкт щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини. І це дає позитивні результати.

Щодо вербування росіянами українських дітей, Василь Богдан розповів, що ворог продовжує вербувати українських дітей для вчинення диверсій, проте останнім часом, за даними Нацполіції, спостерігається стабільне зниження таких випадків. З початку 2024 року поліція виявила 65 фактів диверсій, до яких були залучені 62 підлітки віком від 13 до 17 років.

За його словами, основною мотивацією, яка спонукає дітей до таких дій, є фінансова винагорода, а також бажання самоствердитися або відчути себе "важливими".Саме тому ювенальна поліція постійно проводить інформаційні кампанії, аби кожна дитина знала: співпраця з ворогом — це не гра.

Число звернень до поліції від дітей про спроби їхнього вербування з боку росіян поступово зростає — і це позитивний наслідок інформаційної кампанії, яку проводить Національна поліція України спільно зі Службою безпеки України та працівниками освіти.

Правоохоронці спільно з педагогами проводять відкриті уроки та бесіди, під час яких без моралізаторства пояснюють, як саме працює ворог, що таке вербування, та якими можуть бути наслідки.

Якщо дитина погодилася виконувати певні завдання від ворожих кураторів, але згодом усвідомила, у що її втягнули, і звернулася до поліції або до дорослих — боятися їй не потрібно. За словами начальника ювенальної поліції Василя Богдана, це вже дуже важливий і правильний крок. Кожен випадок розглядається індивідуально — з урахуванням віку дитини, обставин, характеру вчинених дій та ступеня її усвідомлення. Наприклад, розклеювання листівок чи графіті може бути розцінене як адміністративне правопорушення, тоді як допомога у диверсії — вже кримінальний злочин. Водночас якщо дитина вчасно зупинилася, не довела злочин до кінця й добровільно звернулася до правоохоронців, це розцінюється як пом’якшувальна обставина. У таких випадках поліція підтримає дитину, допоможе їй вийти з небезпечної ситуації і не допустити біди. Головне — не мовчати й не боятися говорити правду.

Щодо відповідальності за вчинення таких злочинів, Василь Богдан повідомив, що діти, які не досягли 14-річного віку, відповідно до статті 22 Кримінального кодексу України, не підлягають кримінальній відповідальності. Однак це не означає, що їхні дії залишаться без реагування. Якщо така дитина виконає серйозне завдання від ворожих кураторів, наприклад, вчинить диверсію чи теракт, до неї можуть бути застосовані заходи виховного впливу — зокрема, направлення до спеціальної навчально-виховної установи для неповнолітніх. Водночас відповідальність нестимуть і батьки або опікуни дитини — за неналежне виконання батьківських обов’язків.

Першими ознаками того, що дитина може перебувати під впливом ворожих спецслужб, є різка й незвична зміна її поведінки. Це може проявлятися у замкнутості, агресії або, навпаки, апатії. Дитина уникає спілкування з батьками та втрачає інтерес до звичного кола друзів, натомість можуть з’явитися нові, загадкові «друзі», особливо онлайн, про яких вона не хоче розповідати. Також насторожити має надмірна активність у соцмережах із приховуванням листувань, зміною паролів, агресивною реакцією на запитання щодо віртуального спілкування.

Ще один тривожний сигнал — поява в дитини коштів або незрозумілі витрати, які вона не може пояснити. Якщо підліток нервує, просить гроші «на щось невідоме» або витрачає їх без зрозумілої причини — це привід замислитися.

Щодо такого явища серед підлітків, як зачепінг, Василь Богдан повідомив, що з початку 2025 року в Україні зафіксовано 44 інциденти, у яких взяли участь 83 дитини. Унаслідок цього 8 дітей отримали травми, а ще 9 – загинули.За його словами, літній період – один із найнебезпечніших, адже діти мають більше вільного часу, а тепла погода сприяє необачним “експериментам”.

Найефективніший інструмент боротьби з цим – відкрите і довірливе спілкування з дітьми.

Щодо булінгу, то від початку повномасштабного вторгнення кількість звернень до поліції щодо випадків булінгу в закладах освіти зросла. Це говорить про те, що суспільство стало менш толерантним до насильства і більше готовим зупиняти його.Станом на 1 червня 2025 року поліція отримала 167 таких звернень, більшість із яких – від встановлених заявників, а основна маса стосується цькування між підлітками, тоді як скарги на вчителів – поодинокі, але також не залишаються без реагування. Згідно зі ст. 173-4 КУпАП, за булінг можуть бути накладені штрафи до 3400 грн або громадські роботи, а відповідальність несуть самі діти з 16 років, або їхні батьки – якщо йдеться про осіб віком від 14 до 16, чи молодших.

Повне інтерв’ю читайте за посиланням.

Департамент комунікації МВС

Фото Укрінформ