Від війни до євроінтеграції: як рибна галузь України адаптується до нових реалій

31 жовтня відбулося експертне обговорення стану і перспектив розвитку секторів аквакультури і рибальства в умовах війни та євроінтеграції, організоване KSE Агроцентром за ініціативи Мінагрополітики.

Під час заходу заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня детально презентував поточний стан рибного господарства України.

«Україна має в своєму активі понад 73 тис. річок, 7 великих каналів, значну кількість озер, ставів, водосховищ. Наша держава одна з небагатьох в Європі з таким запасом водних ресурсів. Тому природній потенціал в рибній галузі України досить високий», - зазначив Віталій Головня.

Заступник Міністра агрополітики також окреслив динаміку впливу військової агресії рф на промислове рибальство, аквакультуру, океанічний вилов і спеціальні товарні рибні господарства.

«У 2023 році в умовах аквакультури було вирощено понад 15 тисяч тонн риби. З нашими потужностями цей сектор має серйозні масштаби для розвитку та формування значної частки якісної рибної продукції на вітчизняних прилавках, відповідно до світових трендів, де аквакультура генерує виробництво більше половини всіх рибних продуктів», - повідомив Віталій Головня.

Водночас Віталій Головня акцентував увагу на комплексній реформі системи управління галузі рибного господарства України, розпочатій на основі європейських норм і стандартів у 2022 році. За його словами, в рамках реалізації євроінтеграційних процесів планується досягти гармонізації національного законодавства з відповідним правом ЄС на рівні близько 70%.

Зі свого боку т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок детально поінформував присутніх про один із ключових елементів реформи рибної галузі – цифровізацію. Її початок було покладено ухваленням Закону України № 2989-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури».

Цей євроінтеграційний документ надав можливість запустити на повноцінній основі електронні аукціони на промисловий вилов риби та створити Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства (еРиба), що є невід’ємною складовою дерегуляції галузі рибного господарства, а також окремим сегментом Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Електронні аукціони забезпечили прозорий та конкурентний механізм розподілу державного ресурсу – риби та інших водних біоресурсів, сприяли чесній та ефективній конкуренції промислових рибалок, можливості долучитися до рибного бізнесу новим учасникам. Так, за 2023 рік електронні аукціони принесли в державний та місцевий бюджети 95,5 млн грн, за 2024 рік – понад 50 млн грн. До реформи кількість надходжень за спецвикористання складала 13-15 млн грн на рік.

Закон також запровадив Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства – еРибу, користуючись якою підприємці змогли отримувати державні послуги та дозвільні документи онлайн. Першим компонентом, доступним на платформі еРиба, стало декларування права на промислове рибальство в електронній формі. Наступним етапом стало впровадження нових компонентів еРиба – еДоговір, еДозвіл, а також системи моніторингу і дистанційного контролю риболовних суден та цифровізації промислу. За словами Ігоря Клименка планується запровадження низки й інших важливих і зручних сервісів для бізнесу – мобільного додатку, обліку рибогосподарських водних об’єктів, цифровізація аквакультури тощо.

«Масштабна цифровізація рибної галузі має на меті удосконалити процеси взаємодії держави та бізнесу, зруйнувати монополії у доступі до водних біоресурсів, створити рівні можливості для підприємців та сприяти наповненню державного бюджету. Інноваційні цифрові інструменти, які вже доступні в еРибі, є невід'ємною складовою прозорості процесів у рибній галузі та запорукою подальшого зменшення корупційних зловживань у галузі в цілому», - наголосив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Водночас у ході заходу галузевими експертами обговорено конкурентоспроможність та експортно-імпортний потенціал української рибної продукції на світовому ринку, сфокусовано увагу на необхідності впровадження довгострокового планування в галузі рибного господарства, можливості створення організацій виробників продуктів рибальства та організацій виробників продуктів аквакультури, за аналогією країн ЄС тощо.