Відкритість Парламенту у 2026 році має перейти на новий рівень — Олександр Корнієнко
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко взяв участь у презентації дослідження «Моніторинг прозорості комітетів Верховної Ради України IX скликання за 2025 рік», яке щороку готує Рух ЧЕСНО за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
За останні шість років комітети Верховної Ради суттєво підвищили рівень відкритості, повідомляють організатори дослідження. Більшість комітетів демонструє стабільну позитивну динаміку в підвищенні прозорості.
«Ми вже виконали більшу частину нашої “домашньої роботи” — від оновлення сайту до цифровізації роботи комітетів. Але відкритість — це не лише про технології, а й про ефективність. Новий закон про відкритість комітетів уже працює. Деякі з них стали справжніми майданчиками для публічних слухань із залученням широкого кола стейкхолдерів. Це вже не просто “база”, а новий стандарт комунікації», — зауважив Олександр Корнієнко.
Водночас, за його словами, масштабував роботу й Освітній центр Верховної Ради України. Попри війну, для тисяч дітей проводяться онлайн-уроки та моделювання роботи Парламенту. «Відкритість — це процес, який не має меж досконалості. Ми продовжуємо працювати, щоб попри всі зовнішні виклики Верховна Рада залишалася інституцією, якій довіряють», — сказав Перший заступник Голови Верховної Ради України.
Під час виступу він окреслив ключові пріоритети щодо розширення інструментів комунікації та подальшого підвищення відкритості Парламенту у 2026 році з урахуванням норм нового Закону про відкритість парламентських комітетів — Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення окремих гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації» № 4212-IX.
«Відкритість стає базовою вимогою», — наголосив Олександр Корнієнко.
Серед пріоритетів відкритості Верховної Ради, за словами Олександра Корнієнка, — розвиток освітніх програм Парламенту. Через безпекові обмеження екскурсії наразі не проводяться, проте онлайн-формати, відкриті уроки та моделювання парламентської роботи значно масштабувалися. Він також наголосив на необхідності активної освітньої роботи з вищими навчальними закладами для підготовки нового покоління парламентських кадрів.
Попри складні зовнішні обставини, Перший віцеспікер підкреслив, що відкритість Парламенту залишається одним із ключових напрямів інституційного розвитку.
