Відновлення з драйвом: можливості дозвілля у медично-реабілітаційному центрі «Пуща-Водиця» МВС України

Територія медично-реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» МВС України — місце не лише для лікування та фізичної реабілітації. Це простір з мега можливостями. Наші захисники не лише проводять своє дозвілля разом із сім’ями і знаходять нових друзів. Тут відкриваються нові можливості спробувати себе в тому, про що раніше навіть не мріяли. Активний відпочинок став частиною терапії, а дозвілля — шляхом до відновлення сил.

Реабілітація ветеранів — відпрацьована і вдосконалена роками практика. Вже давно розроблені програми і методики, злагоджені і об’єднані в єдине ціле команди медиків, психологів, інструкторів. Вони точно знають, як допомогти людині повернути віру в себе і сили після важких поранень. Але попри накопичений досвід, є види спорту, з якими поранені бійці знайомляться вперше. Саме вони часто стають несподіваним ключем до відновлення.

Для когось — це перші кроки на САП-дошці, коли річкова течія стає тренажером рівноваги. Для когось — веслування в команді, де ритм і підтримка товариша дають більше, ніж будь-яка інструкція. А от спробувати себе в ролі гольфіста і велосипедиста тандему для поранених бійців з втратою зору стало справжнім відкриттям, де головним правилом обох є довіра.

Перетворити гольф на інструмент реабілітації поранених ветеранів вдається лише цілеспрямованим. Інесса Рудницька щодня, пліч-о-пліч, з пораненими бійцями. Старт-коучем пані Інесса стала 11 років тому, коли в її домівку на Донеччині вперше увірвалася війна. В далекому 2014 році жінка втратила зв’язок з найріднішими людьми - батьками. Той день став для Інесси точкою відліку чогось нового, невідомого, що згодом переросло в феноменальну  ідею: відновлювати поранених бійців через гольф - гру, яка працює і для тіла, і для душі.

Гольф, на перший погляд, спокійна гра. Та для ветерана, який пройшов через війну, кожен замах ключкою — це концентрація уваги, координація і відчуття простору. Кожний повільний і зосереджений рух вчить терпінню, а зелений газон і тиша на території медично-реабілітаційного центру дають те, чого так бракувало у вирі бойових буднів: спокій і внутрішню рівновагу. Тут не треба щось доводити. Тут просто потрібно бути в моменті. Лише ти і ментор.

В житті Володимира Сідлецького, ветерана з Черкащини, гольф з’явився саме у “Пущі-Водиці” і одразу захопив. До повномасштабного вторгнення, молодий чоловік ніс службу у зведеному загоні Національної поліції України. У складі загону пішов на фронт. Вже у грудні того ж року отримав травму: уламки ворожого снаряду пошкодили Володимиру око, яке не піддалося лікуванню. Внаслідок війни отримав 1 групу інвалідності. Позаду залишилася купа оперативних втручань. Зараз Володимир відновлюється в профільному Центрі. Впевнений і мужній. З вірою та надією, що його найзаповітніша мрія збудеться, що на друге око воїн таки буде бачити. А поки що Володимир Сідлецький заряджається позитивом і отримує неймовірний досвід. 

Як і гольф, тандемний велосипед став для багатьох ветеранів відкриттям. Для тіла — це тренування витривалості, роботи ніг, серцево-судинної системи. Для душі — відчуття свободи. Крутити педалі такого ровера - командна робота, в якій головним словом є “РАЗОМ”. Напарник - це очі, орієнтир і безпека бійців. Кожен оберт педалей — це синхронність двох людей, об’єднаних однією метою. Дорога під колесами стає символом нового шляху. Нових можливостей.

Можливості, які створюють тут, у центрі, поєднують все, що здатне дивувати. Нові навички і нові емоції дарують нові перемоги. Бо справжня реабілітація — це не тільки відновлення тіла. Це повернення смаку до життя: через перший влучний удар у гольфі або подолані перші кілометри на тандемі.

Департамент комунікації МВС України