Внесені до ВР законопроекти про доступ до адвокатської професії мають виключати дискримінацію за ознакою фаху - Лідія Ізовітова
Стратегічні цілі, визначені в президентській Стратегії розвитку правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, адвокатура спроможна досягнути в межах чинного законодавчого поля. Зокрема,в частині доступу до професії, який на рівні рішень вищого органу адвокатського самоврядування може бути адаптований до нових вимог.
На цьому наголосила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час XI Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє» в Національному університеті «Одеська юридична академія».
Лідія Ізовітова підкреслила, що ідеться про запровадження єдиного кваліфікаційного іспиту, над яким працює робоча група, створена Радою адвокатів України. Наразі, як і при розробці нового положення про іспит, НААУ ще раз проаналізує рішення Верховного Суду щодо доступу до професії адвокатів, суддів і прокурорів з точки зору конституційного права особи на професію.
«Наголошую, що доступ до професії адвоката регулюється нашим профільним законом і Рада адвокатів України може надавати відповідні роз’яснення у зв’язку з тим, що вона є регулятором професії. Натомість, суд таким правом не наділений. Ми поділяємо думку суду про неможливість перебування під дією двох присяг – це є порушенням принципу несумісності. Але це порушення виникає не на шляху особи до професії, а тоді, коли це все закінчено і людина хоче скласти присягу і приступити до діяльності. І тому такі речі – шлях і присяга – потрібно розрізняти», - зазначила Голова НААУ, РАУ.
Так, Велика Палата Верховного Суду заборонила допускати чинних працівників прокуратури до кваліфікаційних іспитів та стажування для набуття статусу адвоката. У лютому 2021 року, Велика Палата ВС уже визнала несумісним набуття статусу адвоката із статусом чинного судді.
«Ми розуміємо, що Велика Палата ВС не забороняла, вона висловила свою позицію. При цьому, у відповідній постанові йшлося чомусь про всі стадії доступу до професії, починаючи з кваліфікаційного іспиту. А ми знаємо, що ще з 1992 року думки, які лунали з Європейського Союзу, що шлях до професії – це свобода отримання професії і складання іспиту – це все всього на всього людина перевіряє рівень своїх знань і на це вона має право», - зауважила Лідія Ізовітова.
Ця тема зараз знайшла своє відображення у декількох законопроектах, внесених до Верховної Ради України. Наприклад, законопроект №6205 пропонує заборонити доступ до адвокатської професії фактично всім правоохоронцям та суддям, які мають понад 3 роки досвіду такої діяльності.
Законопроектом передбачено, що адвокатом не може бути особа, яка, окрім вже існуючих у статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав:
- звільнена з посади або позбавлена права на здійснення професійної діяльності за порушення присяги та / або вчинення корупційного правопорушення,
- протягом п’яти років з дня такого звільнення або позбавлення права;
- протягом останніх трьох років безперервно працювала або працює на посаді судді, прокурора, слідчого, дізнавача, працівника підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, працівника пенітенціарної служби, нотаріуса, державного або приватного виконавця, арбітражного керуючого, на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, на іншій посаді, на якій одночасне здійснення адвокатської діяльності заборонено законом;
- протягом останнього року до отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю вчинила дії, що порушують правила адвокатської етики, права адвокатів, перешкоджають законній адвокатській діяльності, принижують авторитет адвокатури.
Також пропонується встановити, що несумісною з діяльністю адвоката є судова, експертна, правоохоронна, оперативно-розшукова діяльність.
Крім того, законопроектом передбачено норму, відповідно до якої право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю протягом семи років підряд.
«Звичайно, що ми повинні знайти законодавчі формулювання, які б зробили неможливим конфлікт інтересів при доступі до професії. Але ми не можемо заходити так далеко, щоб порушувати конституційні права і запроваджувати дискримінаційні бар’єри за професійними ознаками», - наголосила Лідія Ізовітова.
Вона зазначила, що великий пакет законопроектів, зокрема, ініціатором яких є народний депутат Тарас Тарасенко, буде предметом обговорення на круглих столах, куди НААУ запрошує і народних депутатів, і представників академічних кіл, аби відкоригувати основні ідеї і вийти на реалістичні законопроекти, які можуть бути прийняті.
«Наразі ми застосовуємо наш профільний закон, не порушуючи права людини на доступ до професії, в т.ч. на шляху до отримання професії, і вважаємо, що лише нам, адвокатурі, відповідно до закону, надано таке право – вирішувати питання допуску до професії і здійснювати кваліфікаційні процедури. І це більше не надано нікому. В цьому полягає унікальність нашої професії», - підсумувала Лідія Ізовітова.