Всесвітній конгрес до дня народження Миколи Коперника збирає вчених з усього світу

З 19 лютого 2023 року у Польщі відбувається унікальна подія – Всесвітній конгрес імені Миколи Коперника. Його головна мета – представити стан досліджень життя і діяльності великого вченого і астронома, а також його вплив на розвиток науки, культури і мистецтва. 

Офіційне відкриття було проведено в 550-ту річницю Миколи Коперника в місті Торуні, адже саме там розпочалася його дослідницька діяльність.

Загалом у заході беруть участь 700 дослідників і експертів, зокрема п'ять лауреатів Нобелівської премії. Торунь приймає панельні дискусії з астрономії, природничих наук, медицини та економіки. У програмі також дебати з історії, політики, права, філософії та теології. Сфери дебатів визначаються дисциплінами, якими займався Коперник. 

У перший день відбулося призначення кандидатур на посади генерального секретаря та членів Академії Коперника та вручення нагород польським ученим. Важливим моментом церемонії стала інавгураційна лекція, яку прочитав професор Філіп Джеймс Едвін Піблз, канадський астроном і космолог, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2019 рік.

Другий день Всесвітнього коперніканського конгресу розпочався з доповідей лауреатів Нобелівської премії на теми з ядерної фізики, астрофізики про гравітаційні хвилі, елементарні частинки, екзопланети та життя у Всесвіті. На заході також виступив Прем’єр-міністр Польщі: 

«Наука служить вільному світу для того, щоб зробити життя людей безпечнішим, кращим і гіднішим. Маю надію, що розвиток у знаннях допоможе нам ментально прогресувати і зробить толерантними перед світом», – зазначив Матеуш Моравецький. 

Міністерство освіти і науки України на заході представляє заступник Міністра з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов.

«Торунська декларація є важливим підґрунтям для подальшої розбудови дослідницького простору щодо свободи наукових досліджень та вільного руху дослідників у світі. Проте героїчний супротив ЗСУ та усього українського народу російській агресії – це сьогодення, в якому ми живемо вже майже рік. Беззаперечно, є зрозумілою роль наукових винаходів у війнах. Учені повинні працювати над майбутнім безпечної атомної енергетики. На мою думку, треба зважено обмежити саме виробничі процеси та подальше використання, але наукові дослідження повинні бути відкритими в межах міжнародної співпраці. З іншого боку, Україна зараз вимушена захищатися від продуктів наукоємної зброї рф. У таких умовах ми маємо просити всіх наших партнерів призупинити міжнародне наукове співробітництво з рф для повернення миру в Європі», – виступив з доповіддю Олексій Шкуратов.

Подивитися записи та трансляцію третього дня конгресу можна за посиланням 

Співорганізаторами конгресу є Університет Миколи Коперника в Торуні, Ягеллонський університет у Кракові, Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині та Інститут історії науки Польської академії наук. Сесії будуть проходити послідовно в містах Торуні, Кракові та Ольштині і знову повернуться у Торунь.

Нагадаємо, уряд Литви долучився до відновлення пошкоджених закладів освіти в Бородянці та Ірпені.