Як компенсувати «освітні втрати»: рекомендації для органів влади, засновників і директорів закладів освіти

Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81% керівників закладів запевнили, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу. Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70%) в умовах війни не змінилося. У 15% педагогів, в котрих навантаження зросло, передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи та необхідністю поєднувати очне та онлайн-навчання.

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів/учениць погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

У селах про погіршення результатів навчання учнів/учениць зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики — 37% та 25%.

Водночас у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є математика: більше вчителів стали вважати, що успішність учнів/учениць з опанування цього предмета покращилася.

У селах навпаки дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови — на 9% більше педагогів у селах вважають, що результати учнів/учениць погіршилися.

Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика. Порівняно з минулим роком, зросла кількість учителів базової школи в містах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів/ учениць погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначили 64% педагогів, з математики — 55%, з української мови — 53%, з хімії — 47%, з української літератури — 43%. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів/учениць з фізики так вважають 48% вчителів, зарубіжної літератури — 44%, мистецтва — 41%, біології — 42%, основ здоров’я — 45%.

Як і в початковій школі, зменшилася кількість учителів базової школи у селах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики — з 61% у 2022 році до 55% цьогоріч, фізики — 51% та 42% відповідно, історії України — 44% та 38% відповідно, української літератури — 53% та 43% відповідно, основ здоров’я — 38% і 24%.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. В розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, окрім Заходу, де учні/учениці оптимістичніше оцінюють свої результати.

Компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через надання учням/ученицям навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводилися групові й індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Утім складно оцінити, як часто реалізовувалися згадані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржилися на брак умов і можливостей:

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги й підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначали про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів/учениць.

З огляду на те, що вчителі вказали на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання — надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів/ учениць.

Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги назвали:

Втім педагоги та шкільна адміністрація не завжди демонстрували доречну гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес. 33% директорів у містах та 50% у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету. 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу. Лише 37% змінювали кількість годин на вивчення теми, 32% об’єднували теми, 23% розподіляли теми з урахуванням режиму — синхронного чи асинхронного.

В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовували види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи. Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонували учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали попри те, що 39% вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.

Державна служба якості освіти України провела дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році. Вдалося виявити ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробити рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.

Зазначені рекомендації надані на розгляд Міністрові освіти і науки України та представлені Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни проведене Державною службою якості освіти України за підтримки ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), у грудні 2022 – січні 2023 року та презентоване 19 квітня 2023 року.

Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81% керівників закладів запевнили, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу. Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70%) в умовах війни не змінилося. У 15% педагогів, в котрих навантаження зросло, передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи та необхідністю поєднувати очне та онлайн-навчання.

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів/учениць погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

У селах про погіршення результатів навчання учнів/учениць зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики — 37% та 25%.

Водночас у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є математика: більше вчителів стали вважати, що успішність учнів/учениць з опанування цього предмета покращилася.

У селах навпаки дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови — на 9% більше педагогів у селах вважають, що результати учнів/учениць погіршилися.

Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика. Порівняно з минулим роком, зросла кількість учителів базової школи в містах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів/ учениць погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначили 64% педагогів, з математики — 55%, з української мови — 53%, з хімії — 47%, з української літератури — 43%. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів/учениць з фізики так вважають 48% вчителів, зарубіжної літератури — 44%, мистецтва — 41%, біології — 42%, основ здоров’я — 45%.

Як і в початковій школі, зменшилася кількість учителів базової школи у селах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики — з 61% у 2022 році до 55% цьогоріч, фізики — 51% та 42% відповідно, історії України — 44% та 38% відповідно, української літератури — 53% та 43% відповідно, основ здоров’я — 38% і 24%.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. В розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, окрім Заходу, де учні/учениці оптимістичніше оцінюють свої результати.

Компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через надання учням/ученицям навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводилися групові й індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Утім складно оцінити, як часто реалізовувалися згадані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржилися на брак умов і можливостей:

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги й підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначали про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів/учениць.

З огляду на те, що вчителі вказали на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання — надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів/ учениць.

Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги назвали:

Втім педагоги та шкільна адміністрація не завжди демонстрували доречну гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес. 33% директорів у містах та 50% у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету. 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу. Лише 37% змінювали кількість годин на вивчення теми, 32% об’єднували теми, 23% розподіляли теми з урахуванням режиму — синхронного чи асинхронного.

В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовували види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи. Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонували учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали попри те, що 39% вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.

Державна служба якості освіти України провела дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році. Вдалося виявити ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробити рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.

Зазначені рекомендації надані на розгляд Міністрові освіти і науки України та представлені Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни проведене Державною службою якості освіти України за підтримки ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), у грудні 2022 – січні 2023 року та презентоване 19 квітня 2023 року.