Як придбати чорну ікру та осетрину без шкоди для природи і власного здоров'я?

У Великодні свята багатьом хочеться побалувати себе чимось смачненьким. Чорна ікра та осетрина можуть стати розкішним доповненням до великоднього застілля, але є кілька важливих моментів, які слід врахувати. Осетрові – зникаючі види риб, їхній вилов є незаконним. Купуючи продукти з осетрових, слід бути особливо уважним! Адже ви можете придбати підробку або нелегальну браконьєрську продукцію. Щоб не стати співучасником знищення осетрових видів риб в Україні, прислухайтесь до порад від Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна).

Страви з осетрових – екзотика та делікатес на столах українців. Проте так було не завжди! Ще 160 років тому етнограф Олександр Афанасьєв-Чужбинський описував, як у пониззі Дніпра та біля Кінбурнської коси рибалки ловили осетрів та величезних білуг. Під час нересту води Дунаю та Дніпра ледь не кишіли «червоною рибою» – так колись називали представників осетрових видів риб (білуга, стерлядь, севрюга, осетер). Річки Дунай, Дністер, Дніпро були й частково залишаються оселищами для осетрових риб. Попри це, сьогодні вони – рідкість для цих річок, а деякі види й зовсім зникли, як-от осетер атлантичний та осетер шип.

У ХХ столітті дамби гідроелектростанцій перегородили осетрам шлях до нерестовищ у верхній течії річок. А масовий вилов і браконьєрство призвели майже до повного їх винищення. Сьогодні вільноживучі осетрові види риб занесені до Червоної книги України і гостро потребують охорони та збереження.

Один із способів збереження цих прадавніх риб – відповідальне споживання осетрових!

Торгівля дикою осетриною та її продукцією заборонена як в Україні, так і за кордоном. Єдиний легальний спосіб насолодитися делікатесом – це осетрина, вирощена штучно в умовах аквакультури (тобто на осетрових фермах). У світі існує багато аквакультурних підприємств, які пропонують якісну та, головне, легальну осетрину. Такі підприємства є і в Україні.

Чому варто обирати осетрину та чорну ікру, вирощені на підприємствах аквакультури?

1. Статевої зрілості різні види осетрових досягають у різному віці. Найпершими дозрівають самці стерляді (з 4-5 років). Самиці цього виду стають готові до нересту в умовах дикої природи лише з віку 7-8 років. Напевне, найдовше дозріває білуга. Самиці цього виду у дикій природі дають ікру не раніше 16-річного віку. Більше того, нерестяться осетрові не щорічно, а через певний проміжок часу (2-5 років). Ось чому вилов молоді цих риб особливо негативно впливає на виживання осетрових у дикій природі. Аквакультура допомагає зменшити тиск на дикі популяції, даючи можливість людям споживати осетрину без шкоди для природних ресурсів.

2. Підприємства аквакультури відіграють важливу роль у відновленні популяцій осетрових. Молодь, вирощена в аквакультурних господарствах, випускається у природне середовище. Згодом, після дозрівання в морі, риби повертаються у річки для нересту, що допомагає відновлювати перерваний життєвий цикл виду.

3. Легальна аквакультура – гарантія безпеки! Державне регулювання виробництва аквакультурної продукції гарантує дотримання санітарних норм, правил транспортування та зберігання. Це робить «фермерську» осетрину та чорну ікру безпечними для вживання.

Браконьєрська та контрабандна продукція несе в собі значні ризики для здоров'я:

- нехтування санітарними нормами: виробництво та пакування без дотримання правил може призвести до зараження ікри бактеріями та іншими збудниками;

- порушення температурного режиму;

- заборонені консерванти: для збереження нелегальної ікри можуть використовуватися хімічні речовини, антибіотики, барвники та інші небезпечні для здоров'я компоненти;

- ризики вживання дикої осетрини: деякі види диких осетрових можуть накопичувати у своїх тканинах шкідливі речовини, такі як ртуть, що може бути небезпечно для людей.

Декілька простих правил, як обрати чорну ікру та осетрину і не нашкодити власному здоров’ю та природі:

1. Де купувати? Не купуйте чорну ікру та осетрину «з рук в руки» – існує висока ймовірність, що така продукція є контрабандою. Продукцію з осетрових варто купувати у спеціалізованих магазинах, підприємствах аквакультури або великих супермаркетах, які дбають про свою репутацію і не ризикуватимуть продавати нелегальні продукти.

2. Зверніть увагу на ціну! Дешева ікра може бути підробкою.

3. Шукайте на упаковці маркування, яке гарантує законний та екологічний видобуток. На баночці з ікрою має бути стрічка з кодом CITES (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення). Цей код підтверджує законність походження даної чорної ікри.

4. На офіційному вебсайті СITES розміщено перелік зареєстрованих аквакультурних підприємств з виробництва продукції осетрових та зазначено, чи можуть вони здійснювати експорт та/або перепакування продукції осетрових у поточному році згідно з вимогами СITES.

5. Севрюга, через свою вибагливість та пізнє настання статевої зрілості, практично не вирощується у штучних умовах. Тому ікра та м'ясо севрюги, які ви можете зустріти на ринку, найчастіше мають нелегальне походження. Найпоширенішими видами, які вирощують в українській аквакультурі, є: осетер сибірський, стерлядь, гібрид руського та сибірського осетрів, гібрид білуги та стерляді. Рідше зустрічаються осетер руський та білуга.

Як правильно вибрати чорну ікру:

1. Зовнішній вигляд:

- ікринки: цілі, без тріщин, однорідного розміру та кольору;

- консистенція: розсипчаста, не рідка, не надто тверда;

- розмір: залежить від виду осетрових. Найбільша – у білуги, дрібна – у севрюги;

- колір: від сірого до чорного, можливі відтінки (сіро-бурштиновий, оливковий).

2. Смак:

- ніжний, вершковий, без сторонніх присмаків;

- легкий солонуватий присмак;

- відсутність різкого рибного запаху.

3. Ознаки підробки:

- ідеально кругла форма ікринок;

- різкий рибний запах;

- рідка або занадто тверда консистенція;

- неоднорідний колір;

- наявність штучних добавок.

Боротьба з браконьєрством та незаконною торгівлею осетриною ведеться на державному рівні, зокрема рибоохоронними патрулями Держрибагентства. Водночас важливо, щоб споживачі віддавали перевагу легальній аквакультурі, адже таким чином знищується економічна основа браконьєрства, підтримується стійке рибальство і забезпечується екологічна безпека України.

Сьогодні наше спільне завдання – зберегти та відновити популяції осетрових в Україні і не допустити ситуації, коли цих неймовірних підводних мешканців можна буде побачити лише на екранах ґаджетів.