Як притягнути росію до відповідальності за знищення довкілля в Україні? - Думки міжнародних експертів
Досвід міжнародних судових справ щодо екологічних злочинів та можливі шляхи стягнення відшкодувань з росії за шкоду довкіллю обговорили світові експерти з заступницею Міністра з питань європейської інтеграції Іриною Ставчук на конференції 22 квітня.
До експертної групи увійшли Майкл Боте, професор публічного права Університету Ґете у Франкфурті та колишній президент Міжнародної гуманітарної комісії з встановлення фактів; Хосе Р. Аллен, колишній комісар Компенсаційної комісії Організації Об’єднаних Націй, і Стефан Сміт, старший менеджер проєктів з подолання катастроф та конфліктів в Програмі ООН з охорони навколишнього середовища.
Панельна дискусія відбулася в рамках онлайн-конференції до 52-го Міжнародного Дня Землі – щорічної природозахисної події що проводиться з 1970 року.
У своїй вступній промові Ірина Ставчук подякувала організаторам та всім країнам і особам, які допомагають Україні боротися з агресією та надають гуманітарну підтримку. Ірина Ставчук повідомила, що Міністерство вже працює над інвентаризацією шкоди довкіллю, збирає відповідну інформацію у партнерстві з іншими державними органами та громадськими організаціями. За два місяці війни багато небезпечних промислових підприємств в Україні постраждали від вибухів і пожеж. Цілеспрямовані удари наносилися по нафтобазах та спричиняли масштабні пожежі. Росіяни також використовували заборонені бомби з білим фосфором.
Очікується, що негативний вплив на заходи із запобігання зміні клімату в Україні буде великим, оскільки значна кількість викидів парникових газів була закладена у будівлі та інфраструктуру, які тепер доведеться відновлювати. Війна також має безпосередній вплив на природу та біорізноманіття. Більше однієї третини усіх природоохоронних територій було пошкоджено військовими діями, проходженням або постійною присутністю важкої техніки.
«Природа не має кордонів, і її також ґвалтують і катують російські війська. Україна – велика промислово розвинена країна з тисячами промислових об’єктів, чотирма атомними електростанціями, десятками гребель та іншими екологічно небезпечними об’єктами. Перша частина впливу на довкілля пов’язана безпосередньо з бойовими діями – російські військові випустили по території України понад 1500 ракет, а також незліченну кількість артилерійських снарядів, мін та авіабомб», – сказала заступниця Міністра Ірина Ставчук.
«Довкілля багато в чому стосується людей: засоби до існування, чисте повітря, чиста вода, безпечне міське середовище, здоров’я населення, безпека людей, продовольча безпека. Не може бути відновлення держави без відновлення довкілля. Мільйони тимчасово переміщених осіб сподіватимуться повернутися додому, але для цього їм потрібне безпечне довкілля», - сказав Стефан Сміт, старший менеджер програм ЮНЕП з допомоги після катастроф та конфліктів.
«Важливо забезпечити вчасне та належне фінансування для заходів з подолання шкоди та відновлення довкілля, а також підтримки зусиль для початкової оцінки. Інші види діяльності, такі як відбудова інфраструктури та відновлення економіки, як правило, є центром фінансової підтримки. Але також потрібно надати пріоритет фінансуванню для відновлення довкілля», - сказавХосе Р. Аллен, провідний американський юрист.
Він також наголосив, що для міжнародного співтовариства зосередженість на фінансовій підтримці для моніторингу та оцінки має бути настільки ж важливою, як і підтримка економічного відновлення чи відбудови інфраструктури, а також що це має бути частиною будь-яких міжнародних зусиль.
«Вплив нерозірваних боєприпасів і наземних мін можна розглядати через призму постконфліктних військових операцій, але їх також можна розглядати з точки зору забруднення довкілля через довгострокову загрозу, яку нерозірвані боєприпаси та наземні міни становлять для населення. Інша річ, яку ми не повинні ігнорувати, — це питання моніторингу здоров’я населення та проведення медичних оглядів для оцінки та боротьби з підвищеними ризиками для здоров’я, які виникають від шкоди довкіллю. Це займе час і тому важливо здійснювати належний моніторинг та оцінку як на постійній основі, так і в постконфліктний період, щоб дійсно зрозуміти повний масштаб впливу», – зазначив пан Аллен, колишній комісар ООН.
«Я вважаю, що перша річ, яку важливо підкреслити полягає у величезній кількості справді важливої роботи, яка проводиться як українською владою, українськими неурядовими організаціями, міжнародними групами громадянського суспільства, так і ООН та іншими міжнародними урядовими організаціями. Я думаю те, що ми бачимо зараз, можливо є безпрецедентним – екологічна оцінка на ранній стадії конфлікту. Це дійсно поворотний момент у рівні уваги до шкоди довкіллю під час збройних конфліктів, і я думаю, що це дуже позитивний крок», – сказав Стефан Сміт, старший програмний менеджер ЮНЕП.
«Великим викликом буде те, як консолідувати, обробляти цю величезну кількість даних та виділяти пріоритети, щоб величезна робота з польових оцінок була добре організованою, а також базувалася на послідовній та надійній методології оцінки. У цьому ЮНЕП може допомогти та підтримати українську владу в отриманні найкращої інформації, щоб спрямувати ефективні зусилля на пом’якшення наслідків, реабілітацію та відновлення», – додав він.
За словами Сміта, ЮНЕП може надати технічну підтримку та допомогти розробити цільові польові оцінки, які можуть сприяти подальшим зусиллям з подолання шкоди та пом’якшення наслідків. Підтримка може надаватися для фактичних польових оцінок, а також для аналізу лабораторних даних. Це може допомогти вирішити багато конкретних проблем, таких як складність безпечного поводження з азбестом у міських відходах, а також використання методів дистанційного зондування землі та супутникових знімків.
«Україна – сильно індустріалізована держава, яка зазнала тривалих масованих атак. Ми бачили значні руйнування у містах. Існує значна проблема з нерозірваними боєприпасами, пошкодженням промислових об’єктів, сховищ хімікатів, видобувних підприємств, вирубкою лісів, впливом на сільськогосподарські землі. Ми бачили велику кількість різноманітних ситуацій та подій, з якими ми стикалися по всьому світу, але зараз все це об’єднано в одній країні з великим географічним охопленням та досить складними умовами», – резюмував Стефан Сміт.
З точки зору пріоритетів, він підкреслив, що необхідно підтримувати надійний процес моніторингу з боку всіх зацікавлених сторін, забезпечуючи швидку, точну та якісну оцінку. Як пояснив експерт ЮНЕП, це допоможе забезпечити, щоб будь-які зусилля з відновлення, реконструкції та перепланування базувались на ґрунтовних і точних оцінках базового стану. Інформація, зібрана під час досліджень має сприяти розбудові без загострення екологічних проблем а також не наражаючи населення на екологічну небезпеку. Він також зазначив, що досвід інших країн показує, що на жаль після багатьох конфліктів населення стикалося з таким загостренням. Без врахування екологічних аспектів, роботи з відновлення та ліквідації наслідків, як правило, є швидкими та недбалими. «Як правило природоохоронці включаються дещо пізно, і все повертається до “справ як звичайно”, коли роботи є дуже вуглецеємними і також дуже руйнівними», – сказав Сміт.
Зі свого боку професор Міхаель Боте, зазначив, що для України на карту поставлено право майбутніх поколінь жити у чистому довкіллі.
«Є екологічні збитки, які притаманні для будь-якого збройного конфлікту. Зокрема забруднення, спричинене нападами на промислові об’єкти. Не варто забувати про склади боєприпасів, ураження яких, звісно, є військовою ціллю, але призводить до екологічних збитків. Токсичне забруднення, викликане знищенням сховищ боєприпасів, наносить шкоду цивільному населенню, яку також необхідно враховувати. Інший момент – напади на житлові райони. Залежно від технології будівництва, яка була використана, завали утворені від руйнування житла, можуть містити токсичні відходи. Це створює проблеми, і ми бачили це в ряді конфліктів у всьому світі. Також, хотів би звернути увагу на питання втрати місць проживання тварин та заповідних територій, що наводить на тему, про яку я говорив раніше: права майбутніх поколінь», – сказав він.
За словами професора Боте, оцінка масштабів екологічної шкоди та збір доказів для подальших юридичних позовів можуть і повинні бути включені в розслідування військових злочинів та порушень Женевських конвенцій. «Існують два аспекти, які стосуються встановлення фактів щодо екологічної шкоди: перше питання – хто що зробив, хто натиснув на курок, що також стосується кримінального законодавства, а інший аспект – яким є вплив на довкілля – де екологічна проблема та як ми можемо оцінити екологічну шкоду. Обидва аспекти важливі, і ми потребуємо з’ясування фактів щодо обох аспектів», – пояснив Боте.
«З точки зору відшкодування цивільних збитків, використання іноземних державних активів для виплати компенсації є найбільш перспективним механізмом притягнення росії до відповідальності. Який би механізм в кінцевому підсумку не був прийнятий, важливо забезпечити швидкий та ефективний процес, одночасно дотримуючись належних процедур. Велика кількість складних процедурних і доказових правил може затягнути процес і обмежити його ефективність», – дає свою пораду пан Аллен, колишній комісар Компенсаційної комісії Організації Об’єднаних Націй.
Усі експерти в обговоренні погодилися, що величезний масштаб руйнувань є значним викликом, і відповідь також має бути амбітною.
«Наш меседж в тому, що кожен має мислити масштабно. В Україні є політична воля до відновлення. Необхідно думати ширше ніж просто зробити Україну безпечною. Нам потрібно почати уявляти національний, регіональний, глобальний потенціал зеленого економічного відновлення України», – сказав Стефан Сміт, старший програмний менеджер ЮНЕП.
«Як український народ, і це також було заявлено президентом і урядом України, ми хочемо мати зелене відновлення, вести відбудову з використанням низьковуглецевих та зелених технологій. Тому ми будемо дуже вдячні за співпрацю, експертну та фінансову підтримку, щоб зробити це можливим». – підсумувала заступниця міністра Ірина Ставчук.