«Якість фінансової звітності зростає, але нам ще є, над чим працювати», – Юрій Шаповал, Член НКЦПФР

Інтерв’ю із членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрієм Шаповалом

Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, як побудований процес подання фінансової звітності регулятору професійними учасниками фондового ринку? Яка ця звітність — щоденна, щомісячна, квартальна, річна? В якому форматі та за якою схемою подається?

Ю. Ш.: Розробляючи нормативну базу, що регулює питання подання фінансової звітності до Комісії, ми прагнемо, щоб цей процес був максимально уніфікований і повний, тобто зачіпав усі необхідні показники і дані та водночас був максимально простим і зручним для учасників ринку. До речі, кожному профучаснику “присвячений” свій нормативний акт — так, за необхідності, колеги зможуть знайти всю інформацію, що стосується їхньої роботи. Наразі здійснюється аналіз поточного стану системи подання звітності на предмет її спрощення та підвищення можливостей забезпечення автоматизованих перевірок та контролю. Всю звітність, що потрапляє до регулятора, давно об’єднує те, що вона подається в електронному форматі XML і з використанням електронного цифрового підпису.

Який це має вигляд за кожним проф­учасником? 

Ю. Ш.: Що стосується конкретних проф­учасників, то інвестфірми, наприклад, подають місячну, квартальну і нерегулярну звітність. Нерегулярна звітність — це інформація про виконані чи укладені угоди з цінними паперами на неорганізованому ринку.

Депозитарні установи, у свою чергу, звітують у щоденному і нерегулярному форматі. Так, кожного дня вони подають до Комісії довідку про облікові операції. Нерегулярною звітністю можуть бути дані про перевищення порогових значень, про перше зарахування на рахунок у цінних паперах, про збільшення чи зменшення суттєвого пакету акцій.

НПФ (недержавні пенсійні фонди) щоденно звітують регулятору у вигляді довідки про вартість чистих активів. Інститути спільного інвестування — на щомісячній основі. Тобто щодо кожного профучасника в нас є набір звітних даних, які ми отримуємо на певному горизонті часу. Це забезпечує відповідний нагляд і належне регулювання ринку капіталу.

А щодо емітентів цінних паперів? Чи так само все працює і для них?

Ю. Ш.: У частині емітентів картина дещо інша. Вони подають річну, проміжну (квартальну), особливу інформацію. Остання — це, наприклад, кадрові рішення чи повідомлення про купівлю певного пакету акцій. Слід зазначити, що річна інформація розміщується на офіційному вебсайті емітента та повинна бути загальнодоступною протягом не менше 10 років. Сумлінне виконання емітентами своїх обов’язків щодо розкриття інформації вкрай важливе і дозволяє нам тримати руку на пульсі справ емітента з метою захисту прав інвесторів.

На яких власних та загальнодоступних ресурсах має розкриватись уся інформація? Як Комісія перевіряє коректність даних у звітності?

Ю. Ш.: Напевно, не варто говорити про те, що публікація звітності на сайті — не просто гарний тон, а обов’язок всіх емітентів. Також емітенти мають розкривати інформацію на smida.gov.ua, адже АРІФРУ (Агентство з роз­витку інфраструктури фондового ринку) — агент Комісії з цього питання — та подавати її до Комісії. Хочу звернути увагу, що до різних категорій емітентів застосовуються різні вимоги щодо розкриття регульованої інформації. Приміром, регульована інформація приватних акціонерних товариств, що не здійснювали пуб­лічну пропозицію стосовно емітованих цінних паперів, розкривається на вебсайті та у складі звітності до Комісії. До речі, учасники ринку подають фінансову звітність за міжнародними стандартами (МСФЗ).

Щодо перевірки інформації хочу звернути увагу, що за кожним з аспектів контролю підрозділи Комісії склали певні чеклисти, які підлягають заповненню на основі інформації, котра оприлюднюється та/або надсилається у складі адміністративних даних. Більшість даних заповнюють автоматично — використовують певні алгоритми із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. Залежно від характеру виявлених порушень НКЦПФР здійснює відповідні заходи з право­застосування.

Що Ви можете сказати про аудиторські звіти на “посвідчення” фінансової звітності, наскільки сьогодні організоване це питання? Для яких типів звітності це обов’язкова процедура?

Ю. Ш.: Так, аудиторські звіти є свого роду гарантом якості для звітності. Аудиторський звіт — обов’язковий для річної звітності емітентів, для річної консолідованої звітності і не є таким для квартальної. Але якщо емітент аудіює звітність за квартал, він має розкрити інформацію про такий факт. До речі, якщо емітент входить до когорти тих, хто становить суспільний інтерес, аудитора треба обирати із так званого “четвертого розділу реєстру”.

Стосовно випадків виявлених порушень застосування МСФЗ під час підготовки фінансової звітності та невідповідності думки, що висловлюється аудитором, існують непо­одинокі випадки звернення Комісії до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України.

Ми знаємо, що наразі працює система фінансової звітності, яка передбачає подання останньої в уніфікованому електронному форматі XML. Можете детальніше розповісти про цю систему?

Ю. Ш.: Все правильно, всю інформацію, у тому числі фінансову звітність, подають до регулятора у форматі XML. Не варто боятися цієї абревіатури, це лише такий загальноприйнятий формат файлів.

Окрім того, сьогодні в Україні триває процес запровадження фінзвітності в уніфікованому електронному форматі іXBRL за принципом “єдиного вікна”. Формат XBRL є загальновизнаним міжнародним стандартом, що дозволяє опрацьовувати великі обсяги якісних та кількісних показників, а з англійської перекладається як “розширювана мова ділової звітності” (eXtensible Business Reporting Language). Цей підхід встановлений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 та наказом Мінфіну України від 13.11.2020 р. № 709.

Варто зазначити, що подання звітності в цьому форматі працює у тестовому режимі, тому учасники подають її у двох форматах — і XML, i iXBRL. Але тільки-но ми переконаємося у надійності системи, усунемо всі дублювання, залишиться лише формат iXBRL, в якому фінансова звітність подаватиметься до Центру збору фінансової звітності. До речі, доступ до цієї звітності отримають й інші контролюючі органи, що повинно призвести до зменшення навантаження на підприємства, які подають фінзвітність. Фактично Центр збору фінансової звітності повинен стати єдиним вікном для подання фінзвітності за МСФЗ.

Попри пілотний характер роботи системи — буквально з цього літа, ми вже бачимо певні результати. Так, майже 4200 учасників ринку із наявних 6000 вже створили свої кабінети на сайті системи фінансової звітності . Понад 1100 вже подають фінансову звітність. Ми очікуємо, що до кінця року їхня кількість зросте до декількох тисяч. 

Що зараз робить НКЦПФР для вдосконалення процесу подання звітності? Які останні результати Вашої роботи в цьому напрямку?

Ю. Ш.: Як я вже казав, ми робимо все для впровадження єдиного формату — iXBRL. Також для стабільної роботи системи звітності розгортаємо серверні потужності — одразу на двох майданчиках. Коли все буде ідеально з точки зору програмного забезпечення, ми зможемо “вмонтувати” модуль аналізу та перевірок і значно спростити процес приймання звітності й нагляду. Тоді подання звітності та її аналіз стануть ще більш чітким і зрозумілим процесом як для емітентів і профучасників, так і для регулятора.

Джерело: газета “Все про бухгалтерський облік”