«Якщо не відстоїмо державу – не буде життя»: історія нацгвардійця з позивним Прокурор
Харківʼянин Вячеслав – прокурор з двадцятирічним стажем. Ще у 2014 році він намагався потрапити у військо, але тоді його лише прикомандирували до військової прокуратури Харківської області. 24 лютого 2022 року він вдруге прийшов до ТЦК, звідки вже й потрапив до бригади Нацгвардії, де служить донині.
Військову службу Прокурор проходить вже не вперше. Ще у 1992 – 1993 роках він відслужив строкову службу в одній з військових частин Луганська Національної гвардії України. Там пройшов навчання у школі сержантів та закінчив службу у званні молодшого сержанта з посадою командира стрілецького відділення. За 30 років ці навички знову знадобились, коли 24 лютого 2022 року Вячеслав прийшов у ТЦК, де йому запропонували службу в бригаді, що боронила та продовжує боронити Харківщину та інші гарячі напрямки.
Ввечері того ж дня його підрозділ виїхав на перехрестя окружної дороги Харкова та траси на Старий Салтів на територію комплексу «Роза вітрів». Там уже знаходився один з підрозділів Нацгвардії, пізніше підʼїхали автомобілі 92-ї ОМБр, які підвезли протитанкові засоби. Вони стали готуватись до відсічі російської колони, що рухалась у сторону Харкова.
«Командир доручив особисто мені організувати укріплення району. Я знайшов номер телефону одного з міських чиновників, подзвонив йому та попросив про допомогу. Він дав номер людини, яка всіляко мала нам сприяти. Наступного дня приїхала спецтехніка, привезли будматеріали: дерево, блоки, мішки та скоби. Упродовж місяця ми продовжували укріплюватись».
За словами Вячеслава, укріплення знадобились уже за декілька днів під час авіаударів та бомбардувань противником, а згодом прориву однієї з диверсійних груп росіян. Командира відділення вбили першими пострілами, тому Прокурору довелось його замінити. Бойове хрещення було важким – перший бій тривав понад 9 годин: «З 13 магазинів я відстріляв усі. Було дуже холодно, складно заряджати, бо замерзали пальці. Загинуло декілька гвардійців та офіцер «Омеги». З боку противника були знешкоджені усі члени ДРГ, окрім командира з позивним Шаман».
Підрозділ Вячеслава продовжував обороняти позиції до травня 2022 року. Потім передали їх ДПСУ й вирушили на коротку ротацію до Харкова. Згодом вирушили до Дергачівського та Богодухівського району, де боронили область на прикордонних територіях. Тоді ще на посаді командира він разом зі своїм відділенням звільнив села на Харківщині: Прудянку, Дементіївку, Турове та Макарове.
У вересні 2022 року на північному кордоні Харківської області в районі Ветеринарного Прокурор підірвався на розтяжці. Завдяки його правильним діям та швидкій реакції побратимів суміжних підрозділів, йому вдалось вижити після численних поранень:
«Осколкові від гранати: понад 40 осколків у руці, пара у нозі та у виску. Була контузія, лікувався у шпиталі, переніс декілька операцій та тривалу реабілітацію. Стояло питання про повноцінну роботу руки. Зараз більш-менш працює», - розповів Прокурор.
Після поранення, за рекомендацією командира батальйону, Прокурор був призначений на посаду старшого офіцера відділу розвідки та отримав офіцерське звання. Вже на новій посаді встиг побувати у відрядженні на Південному напрямку.
На запитання, що спонукало прийти в Національну Гвардію і так довго залишатись на службі, Прокурор відповідає, що найголовніша мотивація – перемога над росією:
«Я вважаю, що найближчим часом ми маємо здобути перемогу над російською федерацією, щоб не залишати цей борг нащадкам. Для цього кожен має кожного дня робити щось для перемоги».
Національна гвардія України
