Юлія Гришина: Україна увійшла в новий навчальний рік підготовленою до нових викликів в освітній сфері

В Україні ведеться комплексна робота для створення максимально безпечних та комфортних умов навчання для наших дітей: будуються сучасні укриття й підземні школи, реалізуються програми підтримки освіти на прифронтових територіях, вдосконалюються методи дистанційного навчання.

Про це розповіла народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

«Українська система освіти вже четвертий рік працює в умовах повномасштабного вторгнення, і за весь цей час вона не зупинилася ні на день. Зараз одне з важливих завдань держави – створення безпечних умов навчання, тому в Україні будуються сучасні укриття, зводяться цілі підземні школи. На сьогодні у нас вже працюють 33 підземні школи, а ще 156 таких навчальних закладів добудують до кінця цього року. Верховна Рада закладає в бюджет кошти на такі об’єкти, бо це справді реальна можливість дати нашим дітям безпечне офлайн навчання у прифронтових регіонах», - зазначила політикиня.

Вона додала, що загалом освіті саме на прифронтових територіях приділяється особлива увага.

«Верховна Рада найближчим часом має ухвалити в другому читанні законопроєкт щодо безпеки в школах. Також у парламенті триває робота над проєктом закону щодо підтримки закладів вищої освіти у прифронтових регіонах. Крім того, добре зарекомендувала себе вже впроваджена система вступу до університетів дітей з окупованих територій. Зокрема, цього року приблизно 4,5 тис. таких абітурієнтів були зараховані на бюджет», - поінформувала народна депутатка.

За її словами, продовжується вдосконалення методів дистанційного навчання, і підтримується зв’язок із тими українськими дітьми, які перебувають за кордоном.

«Майже два мільйони українських школярів перебувають за кордоном. Із них близько 400 тисяч навчаються за українськими програмами в українських школах. І в цьому напрямку важливе завдання держави – робити все, щоб наші діти не втрачали зв’язок із Батьківщиною, продовжували навчання за українською програмою або поєднували відразу два освітні напрямки, вивчаючи тільки українознавчий компонент і відвідуючи українські освітні осередки за кордоном», - наголосила парламентарій.