Юрій Бойко, Член НКЦПФР, про підсумки роботи ІСІ і важливе в законодавстві для Kyivstar Business Hub
Фондовий ринок і колективні інвестиції
. . . 2021 року Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку лібералізувала ринок капіталу, дозволивши громадянам купувати акції іноземних компаній. Тепер українці можуть вкладатися в акції Microsoft, Tesla, Apple. Проте придбати акції українських емітентів їм не надто просто й доволі ризиковано, адже в Україні інтереси міноритарних інвесторів найменш захищені.
98% об’єму всіх операцій на ринку цінних паперів України, за даними НКЦПФР, проходять з ОВДП – державними борговими паперами з пільговим оподаткуванням.
Член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко коментує це так: «Мені б дуже хотілося, щоб український фондовий ринок був безпосередньо «вмонтований» у світову фінансову систему, щоб на нього впливали світові події. Мені хотілося б розповісти вам про вплив ставки ФРС чи зростання світових індексів. Однак ці та інші чинники не мають поки що впливу на вітчизняний ринок капіталу, адже він досі знаходиться в ембріональному стані. Український фондовий ринок наразі має мінімальні об’єми – через відсутність фінансових інструментів і, як наслідок, – інвесторів».
Водночас, за даними НКЦПФР, у 2021 році на ринку мали місце якісні та кількісні позитивні зміни. Так, загальний обсяг торгів (без урахування ОВДП) з початку 2021 року становив 7,43 млрд гривень, що майже на 10% більше за минулорічний показник.
«Тепер можна працювати з новими інструментами – цінними паперами іноземних емітентів. Їх вже 90 на українському ринку, і ми бачимо неабиякий попит учасників на ці інструменти», – підкреслюють у відомстві.
Розвивається також ринок колективних інвестицій. За словами Юрія Бойка, одне із досягнень цього сегменту – те, що загальна сума активів діючих інститутів спільного інвестування на кінець ІІІ кварталу 2021 року становила 509 млрд гривень, з яких майже 492 млрд гривень – активи венчурних ІСІ та 17,6 млрд гривень – активи невенчурних ІСІ.
Загальні активи усіх ІСІ зросли на 21% за рахунок переважно збільшення кількості венчурних ІСІ. Інші кількісні характеристики також зростають – загальна вартість чистих активів виросла на 20% і становить 387,44 млрд гривень.
Втішними можна назвати і певні якісні зміни – триває створення корпоративних фондів, структурування бізнесу в Україні за допомогою КІФ. За участю інструментів колективних інвестицій фінансується реальний сектор економіки – будівництво, «зелена» енергетика тощо.
«Протягом року ми бачимо, що компанії за допомогою фондових інструментів структурують бізнес, і це неймовірно тішить. Також протягом дев’яти місяців 2021-го ми спостерігали приріст вкладень в акції іноземних емітентів, деривативи, грошові кошти, нерухомість, корпоративні права і реальний сектор. Тепер серед галузей економіки, які отримали кошти за рахунок активів венчурних фондів, є не лише будівництво, а й фармацевтичний бізнес і навіть виробництво вакцин. Це прецедент на ринку, до того ж він дуже на часі», – зазначає Бойко.
Деякі законодавчі новації 2021-го
У 2021 році були впроваджені законодавчі новації, які суттєво впливають на фінансові ринки.
Ключовою подією в царині формування якісного інвестиційного клімату опитані експерти називають набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».
«Із головного, що приніс закон, – це принципово новий підхід до роботи професійних учасників, законодавче врегулювання інфраструктури організованих ринків, у тому числі товарних. Тепер торгівля цими фінансовими інструментами може здійснюватися на організованих ринках капіталу та поза ними», – пояснює Юрій Бойко, Член НКЦПФР.
Також важливим є, на його думку, те, що в законі йдеться про деривативні контракти і про заходи захисту прав власників облігацій. Зокрема, шляхом запровадження інституту зборів власників облігацій та колективного представника «облігаціонерів».
«Останні важливі зміни – голосування депутатами у першому читанні законопроєкту №5865. Його, щоправда, треба дещо доопрацювати, – серед іншого, статтями про іншу модель прийняття нормативної бази – за участі ринкової спільноти, що дозволить збільшити експертизу, про підсилення інституційної і фінансової спроможності регулятора – задля недопущення роботи сумнівних фінпроєктів. Якщо нам вдасться доповнити документ таким чином перед другим читанням, це буде перемога для всього фінансового сектору, а не лише для сектору колективних інвестицій», – наголосив Член НКЦПФР Юрій Бойко.
Джерело: Kyivstar Business Hub