Заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов під час двосторонньої сесії Україна – ЄС розповів про стан справ у судовій системі
17–19 вересня 2024 року у місті Брюсселі (Королівство Бельгія) триває в межах скринінгу двостороння сесія Україна – ЄС, присвячена розділу 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи», у якому йдеться про суди, прокуратуру, адвокатуру, правничу освіту, боротьбу з корупцією та основоположні права і свободи людини.
У складі делегації України Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністр юстиції України Ольга Стефанішина, представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Верховного Суду, Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України та інших державних інституцій. Вищу раду правосуддя представляють заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов та керівник секретаріату Вищої ради правосуддя Михайло Шумило.
Виступаючи зі вступним словом, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина подякувала європейській стороні за підтримку трансформацій нашої держави, а українській делегації – за ґрунтовну, ретельну підготовку до перемовин.
«Ми розпочинаємо сьогоднішню зустріч впевненими, в повній готовності, маючи не тільки функціонуючі інституції, а й законодавчу базу, яка відповідає міжнародним стандартам і нормам у сфері верховенства права. Ми наближаємося до процесу вступу до ЄС на найскладнішому етапі нашої трансформації. Водночас маємо переконатися, що ухвалене законодавство виконується належним чином, що інституції функціонують і що вони ефективні. На цьому шляху багато кроків, які ми робили й будемо робити разом з вами. Головна сила нашого діалогу полягає в тому, що Європейський Союз підтримує український народ відтоді, як громадяни вийшли на Майдан Незалежності боротись за європейське майбутнє. Це було зроблено заради Європи та європейських цінностей, і весь цей шлях трансформації ми пройшли разом. Тож нам є що оцінювати, є що вдосконалювати, але я переконана, що ми пройдемо цей шлях з вашою підтримкою», – зазначила Ольга Стефанішина.
Жульєн Мусніє з Генерального Директорату з питань юстиції та споживачів Європейської комісії сказав: «Верховенство права є основоположною цінністю Європейського Союзу. Це невід’ємна частина самої ідентичності Європейського Союзу як спільного правового порядку. Незалежна, якісна та ефективна система правосуддя є наріжним каменем політики розширення як частини нашого фундаментального підходу. Ми дуже раді, що налагодили співпрацю для просування реформ у системі правосуддя в Україні і ми продовжуватимемо підтримувати вас, включаючи аналіз законопроєктів та обговорення шляхів вирішення викликів на шляху до ЄС. Ми зміцнюватимемо нашу співпрацю з вами з усіх цих питань у майбутньому та будемо підтримувати вас у ваших зусиллях з відстоювання верховенства права та основоположних свобод».
Керівник служби з питань України Генерального Директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення Європейської Комісії Анна Ярош-Фріз зазначила: «Ви провели надзвичайну підготовчу роботу – всеохоплюючу та детальну. Ви повинні знати, на якому рівні інституційних спроможностей ви перебуваєте, які у вас плани для того, щоб досягти бажаного. Нічого не відбудеться, поки напрям верховенства права не буде відпрацьований. Сьогоднішня наша робота дасть нам розуміння, як іти вперед, якою буде дорожня карта, якими будуть наступні кроки. Ми починаємо з надзвичайної роботи щодо реформ, які Україна вже провела, що ми бачимо з наданих матеріалів. Це надзвичайно. Звичайно, ще є над чим попрацювати, але маємо дуже потужний початок».
Представники Вищої ради правосуддя взяли участь в обговоренні блоку «Правосуддя», зокрема таких напрямів: правові та інституційні рамки – судова влада та прокуратура; незалежність, неупередженість, підзвітність органів судової влади та прокуратури, якість добору кадрів; ефективність судової системи та прокуратури в умовах воєнного стану; навчання суддів та прокурорів; реформа юридичної освіти; інші установи / компоненти сектору юстиції.
Україна в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, має зобов’язання щодо скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС у межах переговорного процесу про вступ України до ЄС. Глава 23 «Судова система та основоположні права» є однією з найбільш складних і комплексних. Динаміка та тривалість переговорного процесу в цій сфері безпосередньо впливає на прогрес в інших аспектах переговорів з Європейським Союзом.
Дмитро Лук’янов поінформував про зміни, які відбулися у правовій та інституційній рамках після надання Україною відповідей на опитувальник Європейської Комісії для підготовки Висновку. Зокрема, зазначив, що найбільше значення для інституційної структури судової влади має відновлення роботи двох ключових органів судового врядування – Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які були сформовані за новими принципами за участю міжнародних експертів. Наголосив, що повноцінне відновлення роботи ВРП та ВККСУ є необхідною умовою для змін у судовій владі. Розповів про оновлення законодавства, яке спрямоване на відновлення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя (закони України № 3304-IX, № 3378-IX, № 3511-IX).
Дмитро Лук’янов зазначив, що обрання нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України дало можливість розблокувати процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, відновити конкурси на зайняття посад суддів.
Головним викликом, за словами заступника Голови Вищої ради правосуддя, залишається подолання гострого кадрового дефіциту в судах (у судах першої інстанції вакантними є понад 30 % суддівських посад, в апеляційних судах – 52 % посад). Відновлені органи працюють над подоланням цього виклику. Зокрема, за результатами спільної роботи ВККСУ і ВРП протягом року рекомендовані до призначення на посади суддів у судах першої інстанції 399 осіб, 329 суддів вже призначені на посади Указами Президента України.
Дмитро Лук’янов детально розповів про законодавчу регламентацію, комплексні заходи та процедури щодо запобігання корупції в судах та органах суддівського врядування / самоврядування. Як приклад, назвав конкретні рішення ВРП щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Він наголосив, що ВРП не лише проголошує, а й реально нетерпимо ставиться до будь-яких проявів корупції та відповідно реагує на них.
Під час виступу Дмитро Лук’янов окреслив також питання інституційної оптимізації / уникнення дублювання функцій органів суддівського врядування, зазначивши, про запланований на 2025 рік аудит органів суддівського самоврядування і про важливість думки європейських партнерів стосовно цього питання.
Зауважив, що важливим питанням є забезпечення інституційної безперервності роботи Вищої ради правосуддя, яку можливо гарантувати шляхом закріплення в законодавстві рекомендації Консультативної ради європейських суддів і Венеціанської комісії, відповідно до яких повноваження члена ради припиняються виключно внаслідок законного обрання нового члена.
Він також поінформував про плани щодо нової стратегії судової реформи. Наразі розроблений проєкт Стратегії розвитку судової системи та конституційного судочинства на 2024–2029 роки. Проєкт передбачає реформування судової влади та судової системи; удосконалення функціонування системи органів прокуратури; удосконалення адвокатури; реформування юридичної освіти; розвиток конституційного судочинства. Документ надісланий усім ключовим установам системи судоустрою для обговорення та надання пропозицій.
Дмитро Лук’янов розповів також про катастрофічний вплив на функціонування судової системи збройної агресії російської федерації проти України. Зокрема, унаслідок воєнних дій 142 приміщення судів, органів та інституцій судової системи зазнали руйнувань різного ступеня, аж до повного знищення та розкрадання майна. Представники судової влади, а саме 54 суддів та 389 працівників судів, також стали на захист країни. Із початку запровадження в Україні режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії загинули 4 судді та 15 працівників судів, змінили територіальну підсудність 165 судів.
Окрему увагу під час виступу Дмитро Лук’янов присвятив питанню формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, проаналізував пов’язані із цим досягнення та виклики. Здійснив детальний огляд стану виконання рекомендацій Четвертого раунду GRECO щодо України стосовно суддів, а також стану виконання рекомендацій П’ятого раунду моніторингового Звіту ОЕСР в частині судової влади. Пояснив, які заходи вживаються для виконання всіх рекомендацій.
Керівник секретаріату Вищої ради правосуддя Михайло Шумило під час зустрічей розповів про особливості реформування правничої освіти в Україні, а саме прозорий розподіл державних коштів між навчальними закладами, які здійснюють підготовку правників, про посилення вимог для вступу до правничих шкіл. Про оновлення стандартів правничої освіти, запровадження прозорого вступу до магістратури та аспірантури, а також запровадження незалежного та прозорого тестування для випускників магістерських програм правничої спеціальності, успішне складання якого дає доступ до правничої професії, забезпечення якості ліцензування, акредитації правничих шкіл, плани модернізації навчальних програм правничих шкіл з акцентом на право Європейського Союзу, етику, практичну підготовку, програми обміну студентами та викладачами тощо.
Напрацьовані під час двосторонньої зустрічі пропозиції щодо реформування правничої освіти стануть підґрунтям для розроблення дорожньої карти та подальшого плану дій.
Зауважимо, що досягнення Україною завершальних контрольних показників, зокрема за результатами виконання розділу 23 зможе створити умови для успішного завершення переговорів і набуття Україною повноправного членства в ЄС.
Від Європейської Комісії участь у зустрічі беруть Марк Йорна – головуючий, Генеральний Директорат з питань сусідства та переговорів щодо розширення; Анна Ярош-Фріз – керівник служби з питань України, Генеральний Директорат з питань сусідства та переговорів щодо розширення; Жульєн Мусніє – співробітник Генерального Директорату з питань юстиції та споживачів.
Довідка
Скринінг – перший етап переговорного процесу, під час якого Єврокомісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства цієї країни-кандидата законодавству ЄС. Двосторонні зустрічі в межах скринінгу є важливим джерелом інформації для Єврокомісії про стан готовності країни-кандидата до членства в ЄС.
Скринінг відбувається за 33 переговорними розділами, які згруповані за 6 тематичними блоками. Саме під час скринінгу визначаються зобов’язання України на шляху до членства в ЄС, які потім фіксуються у скринінгових звітах Єврокомісії. Із цього документа буде остаточно зрозуміло, який рівень відповідності українського законодавства праву ЄС і яким є подальший обсяг роботи. У скринінгових звітах визначаються також пріоритети ключових реформ та кроки, які необхідно зробити.
