Захист основоположних прав відповідно до стандартів ЄС
Наближення українського законодавства у сфері прав людини до європейських стандартів є одним із ключових завдань Дорожньої карти з питань верховенства права. Реформи у сфері основоположних прав містяться у третьому блоці і передбачають посилення захисту від дискримінації; зміцнення механізмів протидії катуванням; забезпечення прав національних меншин (спільнот), свободи думки і слова, а також інших фундаментальних цінностей.
У межах третього блоку Україна повинна виконати 127 заходів, спрямованих на:
- забезпечення ефективного захисту прав людини, зокрема прав дітей, людей з інвалідністю, представників національних меншин (спільнот);
- протидію дискримінації, ксенофобії, злочинам на ґрунті ненависті та гендерно зумовленому насильству;
- приведення у відповідність до стандартів ЄС і Ради Європи законодавства та інституцій у сфері захисту персональних даних;
- розвиток національного превентивного механізму та запобігання катуванням, жорстокому, нелюдському або такому , що принижує гідність, поводженню чи покаранню;
- гарантування свободи думки, совісті, релігії, права на свободу зібрань та об’єднань, а також свободи медіа та доступу до інформації.
Серед виконаних заходів цього блоку — впровадження трирівневої моделі управління у функціонуванні органів та установ виконання кримінальних покарань, що забезпечує ефективний захист прав засуджених. Також схвалено Національну стратегію захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року та затверджено операційний план заходів до неї.
Крім того, у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини створено відділ із питань захисту прав осіб ромської національної меншини, що підсилює механізми додержання та моніторингу прав у цій сфері.
Також затверджено План заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, щоб забезпечити інклюзивне середовище для всіх груп населення.
У межах цього блоку також реалізовано низку заходів, що спрямовані на забезпечення свободи думки, совісті та релігії; свободи вираження поглядів і плюралізму медіа; гендерної рівності та протидії насильству проти жінок; захисту прав осіб з інвалідністю; захисту прав осіб, що належать до національних меншин; захисту права власності.
Попереду – ухвалення та імплементація необхідних законопроєктів, завершення проведення оцінки роботи національного превентивного механізму та продовження удосконалення системи захисту прав осіб у сфері виконання та відбування покарань.
Загалом Україна повинна реалізувати кожен захід, зазначений у цій Дорожній карті, адже без цього неможливо досягти повної відповідності стандартам ЄС.
Нагадаємо, що гарантування захисту основоположних прав є вимогою Розділу 23 «Судова влада та основоположні права» Кластера 1 переговорного процесу про членство в ЄС.
Підпишись на наш Телеграм