Зимувальні ями: безпечні оазиси для водних мешканців

З настанням холодів водний світ засинає. Риба, як і всі живі істоти, шукає притулку від зимової негоди. У глибинах водойм, у тихих затоках, вона знаходить свої зимові оселі – зимувальні ями. Хоч зовні здається, що все замерло, тут, всередині цих підводних містечок, вирує своє життя. Риба у сповільненому ритмі ковзає у своїх зимових покоях, чекаючи на весну.

Для охорони та створення сприятливих умов зимівлі водних біоресурсів територіальними управління Держрибагентства видано відповідні накази із зазначенням переліків та меж зимувальних ям, де від сьогодні, 1 листопада, вилов риби заборонено. Переглянути документи можна за посиланням.

Зимувальна яма – поглиблена ділянка дна водного об'єкта, де скупчуються водні біоресурси в зимовий період. Однак, не кожне заглиблення на дні водойми може бути зимувальною ямою. У річках вони знаходяться у найбільш глибоких місцях із уповільненою течією. В інших водоймах, як правило, розташовуються в зоні впадання річок, у місцях виходу підводних джерел.

Важливою характеристикою, за якою риба обирає собі місце для зимівлі, є наявність зони із повільною круговою течією. Саме у таких місцях риба в повній мірі забезпечена киснем і їй не потрібно витрачати багато енергії на супротив течії.

Певний час існувала думка, що водні біоресурси у зимувальних ямах просто скупчуються і впадають в анабіоз. Однак, тривалі спостереження підтверджують, що навіть у найлютіші морози в межах зимувальних ям відбувається постійний рух. Так, риба повільно пересувається від центру до країв ями і навпаки. Таким чином, забезпечуються рівні умови для всіх екземплярів, які залягли на зимівлю.