Андрій Гайченко: Від демонтажу корупційних схем — до виконавчого провадження у смартфоні
Від демонтажу корупційних схем — до виконавчого провадження у смартфоні. Так заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко окреслив шлях трансформації системи примусового виконання рішень під час міжнародної конференції «Made in Odesa. PRO Виконання 3.0», яка відбулася 11 вересня в Одесі.
За словами Андрія Гайченка, зміни, проведені протягом останніх років, не обмежилися оновленням окремих законів і процедур. Їхня мета — усунути корупційні механізми, забезпечити прозорі та однакові для всіх правила, а також максимально перевести виконавче провадження у цифрове середовище.
«Наше завдання було прибрати корупційні схеми, зробити процес виконання прозорим і максимально перевести його в цифрове середовище. Сьогодні виконавче провадження дедалі більше переходить від ручного управління процесами у цифрову екосистему, де значна частина процедур відбувається автоматично», — зазначив Андрій Гайченко.
Наступний етап реформи передбачає подальшу автоматизацію виконавчого провадження та інтеграцію Автоматизованої системи виконавчого провадження з банківською, платіжною, фінансовою і реєстраційною інфраструктурою держави. Водночас наголосив заступник Міністра, цифрові рішення не замінюють фахівців: навіть за максимальної автоматизації визначальною залишається професійна робота людей, які забезпечують законність та захист прав сторін виконавчого провадження.
Стратегічні напрями подальших змін представив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник у спеціальній доповіді «Формування державної політики у сфері примусового виконання рішень».
Він зазначив, що реформування системи відбувається відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України та Дорожньої карти з питань верховенства права. Один із найближчих кроків — реалізація Закону України № 4833-IX щодо удосконалення порядку виконання рішень і цифровізації окремих етапів виконавчого провадження, який у цілому набирає чинності 23 жовтня 2026 року.
Закон передбачає повний цикл автоматизованого звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржника, розширення інформаційної взаємодії з небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей. Після повного погашення заборгованості у визначених законом випадках арешт із коштів зніматиметься автоматично, а відомості про боржника виключатимуться з Єдиного реєстру боржників без окремого рішення виконавця.
Окрему увагу Олександр Олійник приділив подальшому розвитку інституту приватних виконавців. Мін’юст планує системно переглянути механізм його функціонування — від прозорого доступу до професії до поступового розширення категорій рішень, які можуть виконувати приватні виконавці, а також удосконалення контролю та дисциплінарної відповідальності. Відповідні рішення мають ґрунтуватися на комплексній незалежній оцінці ефективності всієї системи примусового виконання рішень.
Серед інших пріоритетів — запуск Єдиного державного реєстру виконавчих документів, підготовка механізмів поетапного перегляду мораторіїв на примусове виконання щодо державних підприємств, врегулювання проблем виконання рішень про стягнення з російської федерації та подальше наближення системи до стандартів Європейського Союзу.
У конференції взяли участь близько 300 представників юридичної та суміжних професій. Міністерство юстиції також представляв заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Олександр Чорнобай. До дискусій долучилися державні та приватні виконавці, адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, представники судової системи, банківського сектору й міжнародні експерти.
Підпишіться на наш Телеграм