Автомобіль, що не рухався, але завдав шкоди через його загоряння, є джерелом підвищеної небезпеки – ОП КЦС ВС
На стоянці спалахнув автомобіль, і вогонь перекинувся на сусідню автівку. Її власник подав позов про відшкодування майнової та моральної шкоди солідарно власником автомобіля, який спричинив загоряння, та компанією, що орендувала цей автомобіль і в котрій працював його власник.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів вини відповідача в заподіянні шкоди, а також факту перебування автомобіля відповідача в неналежному технічному стані. Наявність вини є обов’язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено в ст. 1166 ЦК України.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував судові рішення, відмовив у задоволенні вимог до власника автомобіля, задовольнив вимоги до компанії, яка орендувала цей автомобіль і в якій працював його власник, зробивши такі правові висновки.
Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у ч. 1 ст. 1187 ЦК України, не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об'єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо.
Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов’язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди).
Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи в процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля).
Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами ст. 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.
Разом із тим ОП КЦС ВС врахувала положення ст. 1172 ЦК України та вказала, що обов’язок із відшкодування майнової шкоди покладається на роботодавця незалежно від вини власника автомобіля – найманого працівника, тож у цій справі немає правових підстав для застосування ст. 1190 ЦК України.
Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108238968.
