Безбар’єрність: у системі МВС говорили про доступність, комунікацію та простір без перешкод
У Медичному реабілітаційному центрі МВС України «Пуща-Водиця» відбувся дводенний тренінг із безбар’єрності для працівників закладів освіти та охорони здоров’я системи МВС. У заході взяли участь Державний секретар МВС України Інна Ящук та керівник проєкту «Реформування сектору цивільної безпеки в Україні» компанії «Кімонікс ЮК» Кирило Гусаров. Тренінг організовано МВС у співпраці з «Кімонікс ЮК» за підтримки Уряду Королівства Великої Британії.
Безбар’єрність - це не лише фізична доступність будівель. Це те, як ми говоримо з людиною, наскільки доступними є наші послуги, чи може людина самостійно скористатися сайтом або ознайомитися з документом, а також чи врахований її досвід під час організації простору. Питанням доступності і був присвячений тренінг «Безбар’єрність: принципи коректної комунікації, етики взаємодії з людьми з інвалідністю, створення доступного фізичного та цифрового простору», який відбувся днями у Медичному реабілітаційному центрі МВС України.
Вона наголосила, що в системі МВС уже проводиться системна робота з визначення та усунення бар’єрів. Зокрема, за результатами моніторингів формуються покрокові плани дій, а працівники установ проходять навчання, щоб поглиблювати знання та передавати їх колегам.
Важливим є досвід МРЦ. Після початку повномасштабної війни заклад не лише відновив роботу, а й поступово адаптував простір та програми реабілітації до потреб людей, які отримали травми внаслідок війни та осіб з інвалідністю.
За словами Інни Ящук, практика роботи з людьми з втратою зору, до прикладу, показала, наскільки безбар’єрність виходить за межі облаштування приміщень. Насамперед, мова про можливість людини самостійно пересуватися територією, користуватися необхідними сервісами, опановувати нові навички, навчатися та повертатися до повноцінного життя.
Інна Ящук розповіла про програми реабілітації для людей із повною або частковою втратою зору, які реалізуються у медичному реабілітаційному центрі. Окрім базових навичок, пацієнти закладу можуть опановувати цифрові технології та готуватися до подальшого працевлаштування.
Участь у заході взяли 25 працівників закладів освіти та охорони здоров’я системи МВС. Протягом двох днів учасники заходу поглиблювали знання про безбар’єрну комунікацію, коректну термінологію та етику взаємодії з людьми з інвалідністю, базові принципи фізичної доступності та навігації, а також цифрову безбар’єрність - адаптацію вебсайтів, документів і послуг для людей із порушеннями зору, слуху чи мовлення.
Важливість цієї теми сьогодні безпосередньо пов’язана з реаліями війни, коли дедалі більше людей повертаються до цивільного життя після поранень та служби. Для системи МВС це означає необхідність змінювати підходи не лише до облаштування простору, а й до щоденної взаємодії з людьми, які мають різні потреби. Керівник проєкту «Реформування сектору цивільної безпеки в Україні» компанії «Кімонікс ЮК» Кирил Гусаров підкреслив значення безбар’єрності для безперешкодного доступу громадян до послуг, які надає МВС:
За його словами, проведення таких навчань є продовженням співпраці МВС із програмою підтримки реформування сектору цивільної безпеки в Україні. Окрему увагу під час тренінгу приділили саме представникам медичної та освітньої сфер, адже їхня робота безпосередньо пов’язана з людьми, які потребують доступних послуг, середовища та комунікації.
Для команди проєкту «Реформування сектору цивільної безпеки в Україні» безбар’єрність є частиною ширшого завдання - зробити реформування правоохоронної системи більш людиноцентричним. Ідеться про те, щоб під час організації роботи установ враховувалися потреби різних груп людей, а доступ до інформації, послуг і можливостей не залежав від інвалідності чи інших обставин.
У межах співпраці з МВС команда проєкту долучається до розроблення методичних рекомендацій, проведення аудитів безбар’єрності в установах та організації навчальних заходів для працівників системи. Тому нинішній тренінг став не лише можливістю отримати нові знання, а й простором для перевірки напрацьованих підходів безпосередньо з тими, хто щодня працює у закладах освіти та охорони здоров’я.
Практична складова стала однією з особливостей дводенного навчання. Учасники не лише знайомилися з основними принципами безбар’єрності, а й мали можливість одразу застосовувати отримані знання під час практичних завдань. Такий формат дозволяє перейти від загального розуміння поняття до конкретних дій, які можна реалізовувати вже після повернення до своїх установ.
За словами пані Світлани, одним із напрямів роботи проєкту є також розвиток інклюзивної комунікації. Важливою частиною тренінгу став відкритий діалог між учасниками та представниками МВС. Працівники закладів освіти й охорони здоров’я могли не лише поставити запитання, а й поділитися власним досвідом, звернути увагу на проблемні моменти та надати пропозиції щодо подальшої роботи.
Одним із учасників тренінгу був тимчасово виконуючий обов’язки начальника Державної установи «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» Іван Ступницький. Під час обговорення він звернув увагу на важливий практичний аспект: створюючи доступне середовище для однієї категорії людей, не варто залишати поза увагою потреби інших.
За його словами, у повсякденному сприйнятті безбар’єрність часто передусім пов’язують із доступністю для людей з порушенням опорно-рухового апарату. Водночас доступний простір має враховувати також потреби людей із порушеннями зору та порушенням слуху, з якими можуть стикатися відвідувачі медичних закладів.
Директор Департаменту охорони здоров’я МВС Лілія Бойко наголосила, що такий зворотний зв’язок потрібен для того, щоб виявляти реальні бар’єри та визначати подальші кроки для їх усунення.
Як зауважила керівник Департаменту охорони здоров’я, результатом навчання має стати не лише отримана під час тренінгу інформація, а й практичні зміни у закладах здоров’я та освіти системи МВС. Учасники мають повернутися до своїх колективів із новими знаннями та навичками, які допоможуть по-іншому подивитися на вже звичний простір і помітити бар’єри, які раніше могли залишатися поза увагою.
Про те, як принципи безбар’єрності застосовуються безпосередньо під час надання послуг в закладах охорони здоров’я і освіти системи МВС, розповів начальник відділу з питань безбар’єрності та недискримінації Управління моніторингу дотримання прав людини МВС Юрій Чорнобай. Під час тренінгу він представив дві тематичні сесії, присвячені фізичній, інформаційній та цифровій безбар’єрності.
За його словами, інформаційна доступність тісно пов’язана і з цифровим середовищем. Йдеться, зокрема, про сайти закладів охорони здоров’я, де людина має самостійно знайти графік прийому лікарів, режим роботи закладу, інформацію про реабілітаційні послуги чи обстеження, зареєструватися для їх отримання та отримати зворотний зв’язок.
Водночас фізична доступність залишається базовою умовою для отримання будь-якої послуги. У закладах системи МВС, за словами спікера, йдеться не лише про пандуси чи ліфти, а й про навігацію, мнемосхеми для людей із порушеннями зору, дублювання інформації альтернативними способами та інші рішення, які допомагають людині самостійно орієнтуватися в просторі.
Окрему увагу приділяють цифровим інструментам. Зокрема, на сайтах МВС та центральних органів виконавчої влади системи вже впроваджено віджет «Вушко», який дає можливість скористатися послугами перекладу жестової мови. Також адаптуються інформаційні матеріали для людей із порушеннями зору та слуху.
Робота над доступністю, за словами Юрія Чорнобая, має системний характер і здійснюється відповідно до Національної стратегії створення безбар’єрного простору та плану заходів на 2025–2026 роки..
Серед результатів цієї роботи Юрій Чорнобай також відзначив аудіоописи до відеоматеріалів безпекового спрямування. Наразі підготовлено 34 такі ролики, а можливість користуватися перекладом жестовою мовою поступово забезпечується на сайтах органів системи МВС. Окрім того, перекладачі жестової мови працюють у службі 112, де приймають виклики від людей із порушеннями слуху та мовлення.
Не обійшлося під час тренінгу і без міжнародного досвіду. Про те, як підходи до безбар’єрності формувалися в інших країнах, що вже працює в Україні та над чим ще потрібно працювати, говорив старший радник з питань безбар’єрності програми «Партнерство за сильну Україну» Володимир Висоцький.
У розвинених країнах, зазначає спікер тренінгу, питання доступності безпосередньо пов’язане з реалізацією прав людей з інвалідністю. Водночас український підхід, закріплений у Національній стратегії створення безбар’єрного простору, має ширше коло людей, для яких створюється доступне середовище.
Він звернув увагу, що відмінності стосуються не лише законодавства. У країнах, де безбар’єрність розвивається десятиліттями, сформована система чітких правил, обов’язків і відповідальності за їх недотримання. Важливу роль також відіграють дослідження та наукова база, на основі яких формуються будівельні норми, стандарти, вимоги до навігації та інших елементів доступного середовища.
Україна, за словами експерта, значною мірою адаптує вже напрацьовані міжнародні стандарти, водночас власна дослідницька база у сфері доступності лише розвивається. Після 2022 року увага до цієї теми суттєво посилилася, зокрема через зростання потреб людей, які отримали поранення під час війни.
Окремо експерт зупинився на тому, як ухвалювати рішення у сфері безбар’єрності. На його думку, управлінські рішення мають опиратися не на припущення чи окремі суб’єктивні оцінки, а на об’єктивні дані.
За словами Володимира Висоцького, професійний підхід у темі безбар’єрності особливо важливий тоді, коли одночасно є кілька потреб, а ресурси та час обмежені. Дані допомагають визначити, що потрібно зробити першочергово, які рішення матимуть найбільший ефект і як раціонально використовувати наявні ресурси.
Два дні навчання стали можливістю подивитися на безбар’єрність ширше - не лише як на доступ до будівлі, а як на сукупність рішень, які визначають, наскільки людина може самостійно отримати інформацію, скористатися послугою, зорієнтуватися у просторі та бути почутою. Для закладів освіти й охорони здоров’я системи МВС це питання безпосередньо пов’язане з якістю щоденної роботи та ставленням до людей, які звертаються по допомогу.
Водночас тренінг не став фінальною точкою. Його учасники мають повернутися до своїх закладів, обговорити отримані знання з колегами, проаналізувати власний простір і послуги та визначити, які зміни можна реалізувати вже зараз. Адже безбар’єрність починається не з формального виконання вимог, а з уміння побачити перешкоду там, де раніше її могли не помічати.
На важливості практичного продовження цієї роботи після завершення навчання наголосила начальниця Управління моніторингу дотримання прав людини МВС Ірина Зелена. За її словами, отримані під час тренінгу знання мають бути обговорені в колективах і перетворені на конкретні кроки у кожному закладі.
Вона також звернула увагу, що результати моніторингу доступності вже враховуються під час подальшого розвитку закладів системи МВС. Зокрема, доступність має бути одним із чинників, які визначатимуть формат надання медичної допомоги та організацію роботи установ.
Робота над безбар’єрністю в системі МВС продовжується щодня - у закладах освіти та охорони здоров’я, у наданні послуг, облаштуванні простору та комунікації з людьми. Це не лише питання пандусів чи фізичної доступності. Це створення середовища, у якому кожна людина може без зайвих перешкод отримати необхідну послугу, скористатися своїми правами та мати рівні можливості для участі у житті суспільства.
Департамент комунікації МВС