Декларації доброчесності суддів і не тільки: РАУ затвердила висновок до законопроектів

Під виглядом відновлення довіри до судової влади можуть бути запроваджені репресивні механізми контролю над нею. Це прямо суперечить міжнародному досвіду та може призвести до деградації української системи правосуддя.

24 липня Рада адвокатів України на своєму засіданні затвердила висновок до законопроектів, які  знаходяться на розгляді Верховної Ради:  

Адвокати звернули увагу, що обговорення цих законопроєктів охоплює не лише питання судоустрою та доброчесності суддів, але й стосується гарантій правового захисту, процедур притягнення до відповідальності, доступу до правосуддя та професійної діяльності адвокатів. Тож участь адвокатури у цих консультаціях є принципово важливою.

На думку РАУ, певні законодавчі нововведення, запропоновані у проектах, викликають серйозні занепокоєння щодо їх сумісності з міжнародними та європейськими стандартами правосуддя, особливо з усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, зауваження торкнулися невиправданого запровадження тимчасового відсторонення у дисциплінарних процедурах, дискусійної спроби класифікації дисциплінарних проступків, вимог до обґрунтованості судових рішень як критерію для дисциплінарної відповідальності. РАУ розкритикувала запровадження фінансових стягнень як інструменту тиску на суддів та розширення кола ініціаторів дисциплінарного провадження.

Адвокати відзначили проблематичне зниження вимог до кворуму ВРП, ослаблення колегіальності прийняття рішень, відзначивши ризики для якості суддівського корпусу.

Досліджуються проблеми дублювання процедур оцінювання суддів, обмеженості судового контролю над рішеннями ВККС. Що стосується самої комісії, то тут, на думку інституту адвокатури, причиною кризи є фундаментальний конфлікт інтересів, коли ВРП призначає членів ВККС, а потім розглядає дисциплінарні справи щодо них, затверджує результати конкурсів та може брати участь у конкурсах, організованих ВККС. Через кулуарний контроль комісії виникає загроза незалежності судової системи, що зумовлює потребу кардинальної зміни моделі формування ВККС.

У висновку детально аналізуються системні недоліки у формуванні та діяльності Громадської ради доброчесності та пропонуються шляхи її реформування. Законодавець послідовно впроваджує принцип поступового переходу судових інституцій до національної моделі формування з чітко визначеним переліком уповноважених суб'єктів, водночас ГРД продовжує функціонувати під безпосереднім впливом міжнародних донорів через штучне обмеження права участі виключно громадськими організаціями — отримувачами міжнародної технічної допомоги. Це призводить до професіоналізації громадського активізму, коли члени ГРД перетворюються на професійних громадських активістів, що існують завдяки донорській фінансовій підтримці. Така система фактично перетворює «громадський контроль» на оплачувану професійну діяльність, створюючи очевидний конфлікт інтересів.

Окремо орган адвокатського самоврядування звернув увагу на положення законопроектів №13137 та №13137-1, які містять положення, що безпосередньо стосуються адвокатури та правового статусу адвокатів, зокрема в контексті механізмів дисциплінарної відповідальності та можливих обмежень професійної діяльності.

На підставі аналізу наявних проблем РАУ зробила висновок, що довіру до правосуддя необхідно відновлювати не через репресивні механізми, що підривають основи правової держави, а системними реформами: підвищенням прозорості судових процедур, запровадженням сучасних стандартів відбору суддівських кадрів, створенням ефективної системи дисциплінарної відповідальності з повним дотриманням усіх процесуальних гарантій та принципів справедливого провадження.

Висновок РАУ щодо законопроектів про удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів буде оприлюднений на сайті НААУ найближчим часом.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.