ДЕСС промоніторила умови проживання ромської спільноти на Львівщині

Забезпечити права ромської національної меншини — це не лише допомогти з документами, медичними послугами чи гуманітарною підтримкою. Це також означає побачити проблеми, які залишаються невирішеними, і не відкладати реагування на ситуації, що можуть загрожувати життю та здоров’ю людей, передусім дітей.

Саме ці питання були в центрі уваги моніторингового візиту представників Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Зимноводівської територіальної громади Львівського району 29 жовтня 2026 року.

До складу моніторингової групи увійшли заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський та начальник відділу етнополітики ДЕСС Віктор Коврей. До роботи також долучилися представники Львівської обласної державної адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та соціальних служб області.

Візиту до громади передувала робоча нарада у Львівській обласній державній адміністрації. Її учасники обговорили виконання регіонального плану заходів на 2026–2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року.

Окрему увагу приділили ситуації навколо неформального ромського поселення у Зимноводівській громаді, яке існує орієнтовно з 2018 року.

За цей час обласна влада спільно з місцевим самоврядуванням, соціальними службами, релігійними та громадськими організаціями змогла вирішити низку важливих питань. Мешканцям поселення допомогли отримати паспорти та свідоцтва про народження, налагодити доступ до медичної допомоги, організувати вакцинацію дітей і дорослих. Було забезпечено можливість доступу дітей до освіти, а родини отримували гуманітарну та соціальну підтримку.

Це важливі результати, адже наявність документів, доступ до медицини, освіти та соціальних послуг — не привілей, а невід’ємні права кожної людини.

Водночас стало очевидно: навіть за наявності такої підтримки основна проблема залишається невирішеною.

Під час зустрічі із Зимноводівським сільським головою Володимиром Гутником та представниками виконавчого комітету моніторингова група з’ясувала обставини появи та функціонування поселення.

За інформацією сільської ради, його мешканці переважно прибувають із селища Середнє Закарпатської області у пошуках тимчасового заробітку. Склад населення постійно змінюється: у літній період людей більше, взимку залишаються приблизно 8–10 сімей.

Поселення розташоване на земельній ділянці в смузі відведення залізниці. Це створює ризики для безпеки руху поїздів і функціонування залізничної інфраструктури.

Ситуація ускладнюється тим, що АТ «Укрзалізниця» планує реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту з реконструкції залізничної колії на дільниці Держкордон – Мостиська ІІ – Скнилів із будівництвом залізничного терміналу на станції Скнилів. Проєкт передбачає використання всієї земельної ділянки, на якій нині розташоване поселення.

Відповідно, питання звільнення цієї території потребуватиме законних рішень і дій. Водночас його неможливо розглядати ізольовано від долі людей, які там проживають.

Під час спілкування з представниками моніторингової групи мешканці поселення повідомили, що нинішні умови їх загалом влаштовують і переселятися вони не хочуть. Водночас вони висловили бажання отримати можливість закріпити за собою земельну ділянку або розглядати переїзд за умови забезпечення належних умов проживання.

За інформацією сільської ради, вільних земельних ділянок, які можна було б запропонувати для облаштування поселення, громада наразі не має.

Отже, перед органами влади стоїть непросте завдання: знайти правове та практичне рішення, яке враховуватиме законні вимоги щодо використання земель, безпеку залізничної інфраструктури та права людей, які опинилися в цій ситуації.

Під час безпосереднього відвідування поселення моніторингова група оглянула помешкання, облаштовані за допомогою місцевої релігійної громади, та поспілкувалася з їхніми мешканцями.

Саме результати цього огляду виявили найбільш тривожні обставини.

Житло фактично не пристосоване для проживання в зимовий період. Опалення здійснюється за допомогою саморобних металевих печей, розташованих поблизу спальних місць. Такий спосіб обігріву створює ризик пожежі та отруєння чадним газом.

Для опалення також використовують дерева із захисних насаджень залізниці.

Воду мешканці беруть із відкритого джерела, якість якої викликає обґрунтовані сумніви з огляду на розташування поселення. У помешканнях немає санітарно-гігієнічних приміщень, а отже, особливо взимку, забезпечити належні умови для купання та гігієни дітей практично неможливо.

Усе це створює ризики поширення захворювань і безпосередньо впливає на здоров’я мешканців.

Окрему небезпеку становить розташування поселення безпосередньо біля залізничних колій, якими інтенсивно рухаються пасажирські та вантажні поїзди. В умовах повномасштабної російської агресії та постійних загроз для залізничної інфраструктури таке сусідство становить додатковий ризик для життя людей.

Особливо вразливими є діти, які перебувають у цих умовах цілодобово.

Моніторингова група звернула увагу, що виявлені обставини потребують невідкладної уваги органів опіки та піклування. Відповідно до законодавства України, необхідно провести оцінку рівня загрози життю та здоров’ю дітей і визначити подальші заходи реагування для забезпечення їхнього захисту.

Йдеться не про формальну перевірку умов проживання, а про відповідальність держави за кожну дитину, яка може опинитися в небезпечному середовищі.

Ситуація у Зимноводівській громаді демонструє, наскільки комплексними можуть бути питання забезпечення прав осіб, які належать до ромської національної меншини.

З одного боку, важливо гарантувати людям доступ до документів, освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг і гуманітарної допомоги, не допускаючи дискримінації за національною ознакою. З іншого — необхідно реагувати на порушення законодавства, ризики для громадської та особистої безпеки, а особливо — на обставини, які можуть загрожувати життю і здоров’ю дітей.

Ці завдання не суперечать одне одному. Навпаки, саме їх комплексне вирішення є необхідною умовою реального захисту прав людини.

Моніторинговий візит дав змогу не лише ознайомитися з уже здійсненими заходами підтримки ромських родин, а й безпосередньо побачити проблеми, які потребують подальшого міжвідомчого реагування.