Два десятиліття у формі: історія прикордонника Романа

Понад 20 років у формі, бойовий досвід ще з 2014-го та нова реальність війни. За плечима Романа – 21 рік служби та війна на Луганщині і Харківщині. Сьогодні він продовжує службу у відділі прикордонної служби «Нісмичі», а найбільше чекає на день, коли всі військовослужбовці зможуть повернутися додому.

Роман родом із Волині. Стати прикордонником мріяв ще з дитинства. У 2004 році закінчив Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум, де здобув спеціальність з електрифікації та автоматизації сільського господарства. Після цього пройшов строкову службу на Житомирщині.

У грудні 2005 року, одразу після демобілізації, приєднався до лав Державної прикордонної служби України. Відтоді його професійний шлях нерозривно пов’язаний із 7 прикордонним Карпатським загоном.

Перший бойовий досвід Роман отримав у 2014 році на Луганщині. Тоді, з червня по серпень, разом із побратимами виконував завдання з охорони державного кордону та протидії можливим проривам ворога.

У січні 2026 року Роман у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» 7 прикордонного Карпатського загону вирушив на Харківщину. До липня виконував там бойові завдання.

На Харківщині Роман працював техніком-водієм. Забезпечував логістику – доставляв особовий склад, пальне, провізію, майно та посилки на передові позиції. Однією з найбільших загроз для транспорту залишалися ворожі безпілотники.

Восени 2026 року Роман повернувся до служби у відділі прикордонної служби «Нісмичі». Удома на нього чекають дружина та дві доньки – найближчі люди, заради яких хочеться якнайшвидше повернутися додому. 

За плечима Романа – 21 рік календарної вислуги. Попереду – служба, родина і найбільше бажання, яке сьогодні об’єднує українців.

Департамент комунікації МВС

за матеріалами ДПСУ