Форум німецької спільноти України: ЗБЕРЕГТИ СПАДЩИНУ. ВІДСТОЯТИ СЬОГОДЕННЯ. ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ.
Форум німецької меншини (спільноти) України, який відбувся у Чернівцях за ініціативи та організації ДЕСС став важливим майданчиком для відкритого діалогу між представниками державних установ, наукової та освітньої спільноти, громадських організацій, культурних інституцій і міжнародних партнерів. У центрі уваги були питання збереження німецької національної ідентичності, історичної пам’яті та культурної спадщини, розвитку німецької мови, розширення молодіжних можливостей і зміцнення українсько-німецької співпраці в умовах повномасштабної війни.
Обговорення засвідчили, що німецька спільнота України є невіддільною складовою українського суспільства, а збереження її культурного надбання, розвиток громадських ініціатив і передавання традицій наступним поколінням мають важливе значення для майбутнього держави.
Панель 1. «Бути німцем в Україні сьогодні»
Перша панель була присвячена сучасній ідентичності німецької спільноти України, її представленню в інформаційному просторі, участі в захисті держави та можливостям подальшого розвитку.
Соціолог Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Максим Паращевін представив результати дослідження, проведеного у 2025 році на замовлення Ради німців України. Опитування 366 осіб і глибинні інтерв’ю засвідчили важливість етнічної самоідентифікації, родинної пам’яті, культурних традицій і прагнення зберігати німецьку мову. Серед актуальних потреб спільноти — доступні мовні курси, можливості живого спілкування та підтримка громадських організацій.
Олена Дей, представниця Суспільного Мовлення, розповіла про 35-річний досвід роботи німецькомовної редакції та сучасні підходи до висвітлення життя німецької спільноти в різних регіонах України. Особливу увагу приділено особистим історіям, цифровим форматам і спільному проєкту Суспільного та Ради німців України, присвяченому Юрію Шевельову. Такі матеріали допомагають популяризувати культурну спадщину та зміцнювати суспільну згуртованість.
Участь осіб німецького походження в захисті України представили військовослужбовці Володимир Бауер і Герман Крігер. Вони поділилися досвідом служби у Збройних Силах України та наголосили, що спільна боротьба за державу об’єднує людей незалежно від їхнього етнічного походження. Їхні виступи стали нагадуванням про ціну свободи й важливість підтримки українських захисників.
Олексій Серветнік, представник Українського інституту національної пам’яті, порушив питання історичної пам’яті німців України, зокрема радянських депортацій і репресій. Він наголосив на необхідності досліджувати ці трагічні сторінки історії, протидіяти історичним маніпуляціям і ширше інформувати суспільство про долю німецького населення України.
Про можливості залучення молоді до суспільного життя розповіла Марія Басараба, представниця Міністерства молоді та спорту України. Вона представила молодіжні ради, молодіжні центри, програму «Молодіжний працівник» та державні механізми відзначення активної молоді як інструменти розвитку громадських ініціатив.
Під час підсумкового обговорення учасники наголосили на важливості партнерства між громадськими організаціями, медіа, науковими установами та органами влади. Серед перспективних напрямів — розвиток міжнародних контактів, співпраця між містами, подальші соціологічні дослідження та активніше залучення молоді.
Панель 2. «Пам’ять без мовчання: культурна спадщина та діджиталізація»
Друга панель об’єднала фахівців, які працюють над документуванням, дослідженням і популяризацією історико-культурної спадщини німців України. Головний акцент було зроблено на необхідності зберегти історичні свідчення, які через війну, занедбаність і плин часу можуть бути втрачені назавжди.
В’ячеслав Мамон, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», представив досвід фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Він розповів про створення переліків історичних об’єктів, їх фотографування та поширення зображень у відкритому доступі. Окрему увагу приділено документуванню німецької культурної спадщини, зокрема об’єктів, які не мають офіційного охоронного статусу. Учасників закликали долучатися до формування переліку таких пам’яток і передавати історичні фотографії та відомості.
Віталій Ляска, головний редактор і співзасновник проєкту «Локальна історія», поділився досвідом збирання усноісторичних свідчень і оцифрування родинних архівів. Він наголосив на цінності особистих спогадів, фотографій і локальних історій для відновлення зв’язку між поколіннями. Важливим інструментом доступу до цих матеріалів є цифровий архів «Жива історія», який дає змогу досліджувати свідчення очевидців і візуальні джерела.
Оксана Бабінець, представниця Міністерства культури України, звернула увагу на багату історію німецьких поселень Волині та Житомирського Полісся, а також на наслідки депортацій, репресій і втрати мовного середовища. Вона наголосила на необхідності архівних досліджень, оцифрування матеріалів і залучення державних та культурних інституцій до збереження спадщини. Серед можливостей підтримки таких ініціатив було відзначено грантові програми Українського культурного фонду.
Альберт Венгер, завідувач кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, представив результати документування матеріальної спадщини німецьких і менонітських поселень. Дослідники фотографують історичні будівлі, фіксують стан пам’яток і переводять у цифровий формат архівні матеріали та усні свідчення. Особливої актуальності ця робота набула через воєнні загрози для культурних об’єктів у прифронтових регіонах.
Михайло Костюк, доцент Луцького національного технічного університету, зосередився на стані спадщини волинських німців. Він відзначив, що історичні споруди руйнуються не лише через війну, а й через занедбаність і відсутність належного догляду. Науковець наголосив на важливості цифрових архівів, віртуальних музеїв і міжнародної співпраці, які допомагають відновлювати зв’язки між нащадками німецьких поселенців та українськими громадами.
Підсумовуючи дискусію, учасники підкреслили потребу в системній взаємодії дослідників, архівів, музеїв, громадських організацій і державних установ. Серед пріоритетів — документування пам’яток, оцифрування джерел, популяризація маловідомих сторінок історії та розроблення спільних українсько-німецьких проєктів зі збереження культурної спадщини.
Панель 3. «Німецька мова в Україні: мова спільноти та друга іноземна за попитом»
Третя панель була присвячена становищу німецької мови в Україні — як важливої складової ідентичності німецької спільноти, так і мови освіти, науки, професійного розвитку та міжнародної комунікації.
Людмила Коваленко, керівниця благодійної організації «Німецький Дім-Київ», наголосила на необхідності розвивати німецьку мову одночасно як мову національної спільноти та як іноземну мову в українській системі освіти. Вона представила досвід мовних курсів, дитячих і молодіжних програм та діяльності освітніх осередків німецької спільноти. Серед основних викликів названо нестачу викладачів, недостатню кількість сучасних навчальних матеріалів і потребу в передаванні мови наступним поколінням. Окремо було запропоновано розглянути довгострокову стратегію розвитку німецької мови в Україні.
Оксана Коваленко, методистка Українського інституту розвитку освіти, представила сучасні тенденції викладання німецької мови в закладах загальної середньої освіти. Вона розповіла про оновлення навчальних програм, розвиток іншомовних компетентностей і підготовку до запровадження старшої профільної школи. Серед важливих напрямів — співпраця з Goethe-Institut, розвиток мережі PASCH-шкіл та інтеграція вивчення мови з іншими навчальними предметами.
Алла Паславська, президентка Асоціації українських германістів, звернула увагу на виклики підготовки фахівців, скорочення можливостей вивчення другої іноземної мови та потребу підтримувати вчителів і викладачів. Вона наголосила на перспективності міждисциплінарних освітніх програм, міжфакультетських мовних курсів і створення навчальних матеріалів, які висвітлюють історію та культуру німців України.
Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», розповів про труднощі забезпечення шкіл навчальною літературою в умовах війни, зокрема про втрату значної кількості підручників унаслідок російського удару по логістичному складу видавництва. Він наголосив на важливості поєднання друкованих та цифрових ресурсів і підтримав ідею ширшого представлення історії та культурної спадщини німців України в шкільних підручниках.
Дмитро Чуприна, представник Міністерства освіти і науки України, поінформував про законодавчі зміни у сфері забезпечення освітніх прав національних меншин (спільнот). У центрі уваги були можливості врахування мовних і культурних особливостей в освітньому процесі, розвиток багатомовної освіти та необхідність забезпечення належного рівня володіння державною мовою. Він також відзначив важливість консультацій і співпраці з громадськими організаціями.
Учасники панелі дійшли спільного розуміння, що підтримка німецької мови потребує узгоджених дій держави, освітніх установ, громадських організацій і міжнародних партнерів. Важливими завданнями залишаються підготовка педагогів, розвиток мовних курсів, доступ до якісних навчальних матеріалів і створення умов для вивчення мови впродовж життя.
Панель 4. «Сильні разом: німецько-українське партнерство, повернення та відбудова»
Четверта панель була присвячена розвитку українсько-німецького партнерства, міжнародній науковій співпраці, збереженню архівів і культурної спадщини, гуманітарній підтримці та відновленню громад.
Дмитро Мєшков, науковий співробітник Nordost-Institut при Гамбурзькому університеті, наголосив на важливості поглиблення співпраці між українськими та німецькими науковими установами. Він відзначив перспективність спільних історичних досліджень, розвитку цифрових музеїв і партнерств між містами. Особливу увагу приділено необхідності досліджувати історію німців України на основі українських архівних джерел і розвивати довгострокові відносини довіри між партнерами.
Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України, розповів про загрози для Національного архівного фонду в умовах російської агресії. Він наголосив на необхідності прискорення оцифрування документів і відзначив вагому роль міжнародної допомоги, зокрема німецьких партнерів, у забезпеченні архівних установ обладнанням та засобами автономного енергопостачання. Збереження архівів було визначено не лише як українське, а й як загальноєвропейське завдання.
Андрій Кудряченко, директор Інституту всесвітньої історії НАН України, окреслив перспективи розвитку українсько-німецьких відносин у сфері науки, культури та історичних досліджень. Серед важливих ініціатив він назвав створення енциклопедії німців України, яка допоможе систематизувати відомості про багатовікову історію спільноти та її внесок у розвиток українських земель. Він також наголосив на потребі розширювати партнерство між науковими установами й містами України та Німеччини.
Олександр Гросс, президент Синоду Німецької євангелічно-лютеранської церкви України, представив досвід міжнародної гуманітарної співпраці релігійних громад. Серед основних напрямів — підтримка внутрішньо переміщених осіб, допомога дітям і людям старшого віку, відновлення соціальної інфраструктури та реалізація освітніх ініціатив. Його виступ засвідчив, що партнерство з європейськими організаціями може перетворюватися на конкретну підтримку людей і громад, які постраждали від війни.
Юлія Тайпс, заступниця Мукачівського міського голови та керівниця Німецького Дому-Мукачево, розповіла про розвиток партнерських відносин Мукачева з німецькими містами Бамберг і Нойштадт-ан-дер-Вайнштрасе. Вона підкреслила, що ефективна міжнародна співпраця ґрунтується на безпосередніх контактах між людьми, місцевим самоврядуванням і громадськими організаціями. Важливу роль у цьому процесі відіграють культурні та мовні ініціативи, а також простори для зустрічей і спільної діяльності.
Загалом учасники панелі наголосили, що українсько-німецьке партнерство має охоплювати не лише державний рівень, а й наукову, культурну, освітню, гуманітарну та громадську сфери. Спільна робота з архівами, підтримка постраждалих громад, розвиток міських партнерств і популяризація історії німців України створюють підґрунтя для довгострокової співпраці та відбудови.
Підсумки Форуму: від спільного діалогу до конкретних дій
Підбиваючи підсумки Форуму, заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський розповів про передумови проведення заходу та досвід організації аналогічних форумів для інших національних спільнот України. За його словами, ідея таких зустрічей виникла у 2023 році з метою налагодження безпосереднього діалогу між державними органами та громадськими організаціями, обговорення актуальних питань і пошуку спільних рішень. Відтоді відбулося близько десяти подібних форумів за участю представників різних національних меншин України.
Ігор Лоссовський наголосив, що проведення окремого Форуму німецької спільноти планувалося близько двох років тому, а його організацію вирішили поєднати з черговим засіданням українсько-німецької міжурядової комісії з питань німецької національної меншини в Україні. Попри виклики, спричинені повномасштабною російською агресією, українська та німецька сторони продовжили діалог, результатом якого стало погодження спільного документа щодо подальшої співпраці.
Серед головних результатів Форуму Ігор Лоссовський відзначив високий фаховий рівень дискусій, які охопили збереження культурної спадщини, вивчення німецької мови, цифровізацію історичних матеріалів, розвиток архівної справи та поглиблення наукового співробітництва між Україною й Німеччиною. Окремо він підкреслив перспективність спільних історичних досліджень, що допоможуть глибше осмислити багатовікову історію німецької присутності в Україні. Також було порушено питання регулярного проведення форумів у майбутньому, зокрема можливості наступної зустрічі у 2028 році.
Голова Ради німців України Володимир Лейсле наголосив, що особисті зустрічі представників громадських організацій, державних установ і міжнародних партнерів дають змогу переходити від обговорення проблем до пошуку конкретних шляхів їх розв’язання. Підсумовуючи, Володимир Лейсле підкреслив, що історія німців в Україні є багатогранною та потребує подальшого дослідження й належного висвітлення. Успіх спільних ініціатив, за його словами, залежить не лише від перспективних ідей, а й від
Важливим підсумком роботи Форуму стало ухвалення Резолюції, яка відображає спільну позицію учасників щодо ключових питань збереження та розвитку німецької спільноти України. Документ засвідчив прагнення продовжувати конструктивний діалог, підтримувати культурні й освітні ініціативи та зміцнювати співпрацю задля збереження національної ідентичності й культурного розмаїття України.
Особливим і зворушливим моментом завершальної частини Форуму стало урочисте вручення державних нагород — визнання багаторічної праці, відданості своїй справі та вагомого внеску в розвиток української культури.
Указом Президента України почесне звання «Заслужений працівник культури України» присвоєно Ангеліні Шардт та Світлані Цех.
Ця відзнака є свідченням високої оцінки їхньої праці, спрямованої на збереження й розвиток культурної спадщини, підтримку національних традицій та зміцнення міжкультурного діалогу в Україні.
Продовженням урочистої частини стала церемонія «UNSERE BESTEN / НАШІ НАЙКРАЩІ», покликана відзначити людей, чия діяльність, талант і громадянська позиція є важливими для німецької спільноти України. Це була нагода висловити вдячність тим, хто щоденно працює задля збереження німецької мови, культури й традицій, розвиває громадські ініціативи та робить вагомий внесок у життя українського суспільства.
Під час офіційного закриття Форуму Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський відзначив активність німецької спільноти України, її прагнення зберігати власну історико-культурну спадщину та готовність брати активну участь у суспільному житті держави.
Він наголосив, що Форум продемонстрував значний потенціал спільноти, її орієнтованість на майбутнє та важливу роль у зміцненні культурного розмаїття України. Окремо Віктор Єленський підкреслив внесок осіб німецького походження в українську культуру, мистецтво й громадське життя, а також у захист держави від російської агресії.
Важливим результатом українсько-німецького діалогу стало підписання спільного комюніке Українсько-німецької комісії з питань забезпечення прав німецької національної меншини в Україні. Документ підписали Голова ДЕСС Віктор Єленський та Уповноважений Федерального уряду Німеччини у справах переселенців та національних меншин Бернд Фабріціус.
За словами Віктора Єленського, комюніке містить понад 20 пунктів, спрямованих на подальшу підтримку та розвиток німецької національної меншини (спільноти) України.
Очільник ДЕСС наголосив на важливості практичного втілення досягнутих домовленостей і подякував Бернду Фабріціусу за конструктивну співпрацю, глибоке розуміння потреб німецької спільноти України та послідовну підтримку нашої держави.
Завершальне слово виголосив Уповноважений Федерального уряду Німеччини у справах переселенців та національних меншин Бернд Фабріціус.
Від імені Федерального уряду Німеччини він висловив вдячність Україні за захист демократії, свободи та європейських цінностей в умовах російської агресії. За його словами, боротьба України має значення не лише для українського народу, а й для всієї Європи.
Окремі слова вдячності Бернд Фабріціус адресував німецькій національній меншині (спільноті) України, яка попри надзвичайно складні обставини війни продовжує берегти свою культурну ідентичність, мову, традиції та зв’язок із німецьким корінням.
Він також подякував ДЕСС за організацію заходів в умовах постійних повітряних тривог, російських обстрілів та інших безпекових загроз. На його переконання, продовження культурного й громадського життя за таких обставин є переконливим свідченням стійкості українського суспільства та його готовності протистояти російській агресії.
Бернд Фабріціус підкреслив, що збереження мови, культури й традицій навіть у час війни демонструє незламність людей, які не припиняють розвивати свою спільноту та дбати про її майбутнє. На завершення він підтвердив незмінність підтримки України з боку Федерального уряду Німеччини й побажав учасникам Форуму подальших успіхів у їхній діяльності.
Форум став не лише майданчиком для обговорення важливих питань, а й нагодою відзначити людей, які своєю щоденною працею зберігають культурну спадщину та зміцнюють зв’язки між Україною й Німеччиною.
Ухвалена Резолюція, підписане спільне комюніке, вручення державних нагород і церемонія «UNSERE BESTEN / НАШІ НАЙКРАЩІ» стали важливими складовими підсумків Форуму. Вони засвідчили, що збереження національної ідентичності, підтримка культурного розмаїття та розвиток міжнаціонального діалогу залишаються спільними пріоритетами.
Попри виклики війни, німецька спільнота України продовжує зберігати своє коріння, розвивати культурні традиції та робити внесок у спільне майбутнє України — демократичної, вільної та європейської держави.
