Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів робочу нараду на тему «Українізація національного законодавства»

Під час заходу Голова Верховної Ради України наголосив про необхідність визнання того, що у багатьох нормативних актах досі збереглися русизми, кальки з канцеляризмів і лексика, не властива сучасній українській мові. «Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів — це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Європейського Союзу», — підкреслив Руслан Стефанчук.

Він також підкреслив, що необхідно провести масштабну експертизу, аби визначити, які зміни слід внести до текстів українських законів, щоб вони відповідали сучасним мовним нормам.

«Українська мова має бути точною, сучасною і конкурентною в правовій сфері. Особливо зараз, коли ми готуємося до членства в ЄС, а велика частина законодавства потребуватиме коректного перекладу як з англійської, так і англійською», — зазначив Голова Верховної Ради України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відзначив, що сьогодні в Україні накладаються два великі процеси — євроінтеграція та цифрова трансформація. «Від того, наскільки якісно ми проведемо адаптацію українського законодавства до європейських норм, залежить не лише швидкість нашого вступу до ЄС, а й те, як працюватимуть державні інституції наступних поколінь», — сказав він.

Також Олександр Корнієнко звернув увагу на вплив штучного інтелекту: «Алгоритми вчаться на текстах, і тому важливо, щоб українська мова, юридичні формулювання та офіційні документи були точними, зрозумілими, сучасними. Якщо ми хочемо, щоб майбутні мовні моделі коректно “говорили українською” і відтворювали європейські стандарти мислення, ми маємо вже сьогодні створювати правильний корпус державних текстів».

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила на важливості використання фемінітивів у законодавстві. «Мова жива, мова розвивається, і це повинно бути відображене у мові законодавства, зокрема вживання фемінітивів», — зазначила вона.

Як повідомив Руслан Стефанчук, за результатами наради до кінця року планується розглянути проєкт нового правопису української мови, а з початку наступного року — розпочати нову еру шрифтотворення.

«Це не лише про форму, а й про зміст — про утвердження мовної незалежності українського законодавства», — підсумував Голова Верховної Ради України.