Графічний дизайнер у мирному житті, бойовий медик за покликанням: Історія Микити (Хлора) Будка бригади «Азов»
Микита Будко (позивний Хлор) - солдат, санітар медичного пункту батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу «Азов» Національної гвардії України. Людина, для якої вибір у 2022 році був не емоцією, а усвідомленою позицією.
Микита Будко - воїн з внутрішнім стрижнем:
Микита народився в Києві. Дитинство та юність минули у Харкові. Саме це місто сформувало його характер: із повагою до історії, відчуттям відповідальності та чітким усвідомленням власної ідентичності.
Після завершення магістратури з генетики в Харківському національному університеті імені Каразіна в країні почалася повномасштабна війна. Для Микити рішення піти до війська було логічним і послідовним, хоча у мирному житті гвардієць працював як графічний дизайнер.
До лав бригади «Азов» Хлор приєднався у 2024 році, після півторарічної служби в добровольчому підрозділі. Побратими швидко помітили його фаховість і внутрішню зібраність.
У жовтні 2024 року під час перших бойових завдань у районі населеного пункту Неліпівка броньована колісна техніка, в якій перебував Хлор, була уражена ворогом.
Завдяки знанню місцевості Микита ухвалив нестандартне, але вірне рішення - перейти в укриття, де перебували військові противника. Попри чисельну перевагу ворога, втрата ними бойового духу дозволила без втрат захопити окупантів у полон.
Після виходу з району вогневого ураження Хлор долучився до штурмових дій, а здобута інформація під час допиту полонених суттєво посилила розвідувальні можливості батальйону.
Через добу азовцям вдалося пішки, разом із двома полоненими, вийти з укриття без додаткових втрат.
Упродовж 2025 року Хлор працював на польовому сортувальному пункті поблизу Щербинівки - майже на передовій. Постійний вогневий вплив ворога, складна логістика і високе навантаження були щоденною реальністю для медиків.
Особливо в пам’яті Микити закарбувався випадок порятунку бійця з іншого батальйону - в умовах пожежі та безперервної загрози. Тоді ворог скинув на позицію українських воїнів боєприпас, який підпалив позицію. Захисники не відступили і почали надавати допомогу на позиції, яка горіла.Попри це, медикам вдалося не лише стабілізувати пораненого, а й зберегти йому руку після тривалої евакуації.
Найскладніші випробування чекали Хлора під час виходу зі Щербинівки. Два побратими - Райто і Мойша - підірвалися на мінах.
Рішення дотягнути турнікет, багатокілометрове транспортування пораненого на спині, нічна евакуація - усе це вимагало не лише професійних знань, а й надлюдської витримки.
Під час повернення трагедія повторилася. На міні підірвався Мойша.
Чотири години безперервної роботи, десятки бинтів, конверсія під наслідками контузії, кілька діб транспортування до точки евакуації - це результат, який у тих умовах здавався майже неможливим:
Фах, відповідальність і сенс служби
З 2022 року Хлор проводить навчання з тактичної медицини. Лише у 2024 році він здійснив майже 100 виїздів на лінію бойового зіткнення не лише як медик, а й як штурман.
Його історія про бойовий досвід - філософія професіонала, який знає ціну кожної помилки і кожного правильного рішення.
Нагороди
За мужність, професіоналізм і самовіддану службу солдат Будко Микита Андрійович удостоєний:
Історію служби, порятунку бійців, філософське ставлення до життя Микити Будка – дивіться на нашому ютюб-каналі.
Департамент комунікації МВС