Гроші на відновлення громад: як муніципальні облігації можуть запрацювати в Україні
Відновлення житла, енергетики, транспорту та міської інфраструктури потребує довгострокового фінансування — і лише бюджетів та грантів для цього буде недостатньо. Одним із додаткових джерел коштів для громад можуть стати муніципальні облігації.
Сьогодні цей інструмент в Україні майже не працює: за три десятиліття облігації випускали лише 19 міст, а остання емісія відбулася у 2021 році. Комісія вже спростила правила їх випуску, а наступне завдання — створити умови, за яких громади зможуть реально виходити на ринок із якісно підготовленими проєктами, а інвестори — розуміти умови, дохідність і ризики таких вкладень.
Ці питання представники НКЦПФР обговорили під час презентації дослідження Аналітичного центру EU-LEAP щодо розвитку ринку облігацій місцевих позик в Україні.
Механізм досить простий: громада має конкретний проєкт — наприклад, модернізацію тепломереж, будівництво енергетичного об’єкта чи відновлення соціальної інфраструктури. Для його реалізації місто може випустити облігації та залучити кошти інвесторів. Інвестор, своєю чергою, отримує цінний папір із визначеним строком погашення та умовами виплати доходу.
Водночас облігації — не безкоштовні гроші. Це борг, який громада повинна повернути. Тому вихід на ринок має починатися не з бажання просто залучити фінансування, а з якісного проєкту, реалістичної фінансової моделі та чіткого розуміння, з яких джерел місто обслуговуватиме свої зобов’язання. Саме фінансова спроможність громади, підготовлений інвестиційний проєкт і відповідальне управління ризиками є базовими умовами для використання цього інструменту.
Комісія вже спростила процедуру
У 2026 році НКЦПФР оновила правила випуску облігацій внутрішніх місцевих позик.
Комісія, зокрема, скасувала прив’язку обсягу випуску до дефіциту бюджету розвитку, передбачила можливість використовувати базовий проспект, запровадила електронне подання документів та скоротила строки їх розгляду.
Водночас на ринку ще залишаються бар’єри. Серед них учасники дискусії назвали складні та тривалі процедури, дублювання інформації між державними органами, податкову асиметрію між муніципальними облігаціями та ОВДП, обмежені можливості для іноземних інвесторів, а також недостатню інституційну підтримку громад, які готуються до виходу на ринок капіталу.
Окремий потенціал — зелені облігації
Для українських громад цей інструмент може бути особливо актуальним у контексті відновлення енергетики, енергоефективності та підвищення енергонезалежності.
Через зелені облігації громади можуть залучати кошти на проєкти, що мають вимірюваний екологічний ефект: модернізацію тепломереж, енергоефективність будівель, відновлювану енергетику, чистий транспорт та іншу «зелену» інфраструктуру.
Але самої назви «зелена облігація» недостатньо. Інвестор має розуміти, на який саме проєкт спрямовуються його кошти і який екологічний результат він дасть.
Саме тому для розвитку цього сегмента потрібна зрозуміла процедура підтвердження екологічного ефекту, а також незалежної оцінки та верифікації проєктів. На цьому представники Комісії окремо наголосили під час дискусії.
Наступний крок — перші практичні випуски
Учасники зустрічі погодилися, що пілотні емісії варто готувати вже зараз, паралельно вдосконалюючи законодавство та інфраструктуру ринку. Першими можуть стати відносно невеликі, добре підготовлені проєкти, результат яких мешканці та інвестори зможуть побачити безпосередньо у своїй громаді. Успішні випуски дадуть практичні моделі, які згодом можна буде відтворювати та масштабувати в інших містах.
У дискусії взяли участь представники Верховної Ради України, НКЦПФР, Національного банку України, Світового банку, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій та професійних об’єднань.
Захід відбувся в межах проєкту Аналітичного центру EU-LEAP «Розвиток ринку муніципальних облігацій в Україні: аналіз регулювання, практики та потенціалу для відновлення громад».
Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст матеріалів дослідження є відповідальністю Аналітичного центру EU-LEAP та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
