Як документують шкоду, завдану довкіллю внаслідок війни: роль судово-експертних установ Мін’юсту

6 листопада відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Для України ця дата є додатковим нагадуванням про катастрофічні наслідки російської агресії для довкілля: хімічне забруднення ґрунтів, отруєння водойм, знищення лісових масивів та руйнування унікальних екосистем тощо.

Належне документування та правова оцінка екологічної шкоди допомагають сформувати доказову базу для притягнення агресора до відповідальності та обґрунтувати вимоги про відшкодування збитків на міжнародному рівні.

Міжнародний Реєстр збитків для України приймає відповідні заяви за категорією B3.1 «Екологічна шкода». Вона охоплює шкоду самому природному середовищу, а також обґрунтовані й пропорційні витрати на запобігання та зменшення шкоди, її моніторинг, оцінювання, очищення й відновлення довкілля. Заяви за цією категорією подає держава Україна, включно з її регіональними та місцевими органами влади, відповідно до правил Реєстру.

З’ясувати обставини та причини подій, що спричинили шкоду довкіллю, допомагають, зокрема, судово-експертні установи Міністерства юстиції України. Розповідаємо, як документують екологічні наслідки війни та яку роль відіграє судова експертиза у формуванні доказової бази.

Як фіксують шкоду

Документування починається зі збирання інформації про подію та її наслідки. Фахівці встановлюють місце забруднення чи руйнування, за можливості обстежують територію, проводять вимірювання та оформлюють результати огляду. Залежно від характеру шкоди використовують фотографії, відеозаписи, картографічні матеріали, дані дистанційного зондування та інші джерела інформації.

Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи в межах своїх повноважень документують наслідки обстрілів, відбирають проби, проводять вимірювання й розраховують збитки. Для різних природних об’єктів порядок встановлення фактів і масштабів шкоди визначають відповідні методики.

Частину наслідків неможливо оцінити лише за зовнішніми ознаками. Наприклад, наявність забруднювальних речовин та їхню концентрацію визначають за результатами лабораторних досліджень. Відбір проб, їх маркування, зберігання та передавання на дослідження документують відповідно до встановлених вимог. Результати лабораторних досліджень долучають до матеріалів, що підтверджують забруднення.

Роль судово-експертних установ Мін’юсту

Науково-дослідні інститути судових експертиз (НДІСЕ) Мін’юсту проводять, зокрема, інженерно-екологічні експертизи. Основні завдання, об’єкти та орієнтовні питання таких експертиз визначені Науково-методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5.

До дослідження екологічних наслідків війни експерти можуть залучатися за такими напрямами:

Встановлення причин і наслідків. Експерти з’ясовують, де було джерело забруднення, яким шляхом речовини потрапили у воду чи ґрунт і чи є причинний зв’язок між конкретною подією та виявленою шкодою. Для цього використовують матеріали оглядів, результати вимірювань і лабораторних досліджень та інші надані відомості. У випадках, пов’язаних із воєнними діями, ці дані допомагають обґрунтувати зв’язок між досліджуваною подією та шкодою довкіллю.

Визначення розміру збитків. Перед експертами можуть ставити питання про розмір збитків, завданих природному середовищу. Для розрахунку експерт застосовує відповідну методику та враховує дані про характер і масштаби шкоди, зокрема площу забруднення або кількість речовини, що потрапила у довкілля.

Комплексна експертиза. Дослідження наслідків воєнних дій може потребувати комплексної експертизи із залученням фахівців різних спеціальностей. Це дає змогу розглянути взаємопов’язані обставини події та її вплив на довкілля. Склад експертів і перелік питань визначають залежно від об’єктів дослідження та обставин справи.

Як використовують висновки експертів

У кримінальному провадженні висновок експерта є одним із процесуальних джерел доказів. Для визначення розміру шкоди, завданої довкіллю кримінальним правопорушенням, слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи. Такі висновки можуть використовуватися, зокрема, у провадженнях за статтею 438 «Воєнні злочини» або статтею 441 «Екоцид» Кримінального кодексу України. Правова кваліфікація залежить від обставин конкретного діяння.

Зібрані матеріали та висновки експертів також можна долучити до заяви про відшкодування екологічної шкоди. Вони допомагають підтвердити обставини події, характер і масштаб шкоди та обґрунтувати заявлену суму.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, приймає такі заяви в категорії B3.1 «Екологічна шкода». Вона охоплює шкоду самому природному середовищу, зокрема втрату його екологічної цінності. Також можна заявити витрати на обґрунтовані й пропорційні заходи із запобігання шкоді та її усунення, моніторингу й оцінки шкоди, очищення, відновлення та рекультивації довкілля.

Шкоду людям або майну, пов’язану із заподіяною довкіллю шкодою, а також пов’язані з нею гуманітарні витрати та витрати на розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів заявляють в інших відповідних категоріях.

Для вимог щодо експлуатації природних ресурсів з метою отримання комерційної вигоди передбачено категорію B3.2 «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».

Фіксація шкоди, лабораторні дослідження та судові експертизи формують доказову базу для притягнення держави-агресора до відповідальності та відшкодування збитків, завданих довкіллю України.

Наш Телеграм