Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Про це йшлося під час вебінару «Коли допомагаєш іншим, важливо не втратити себе: профілактика професійного вигорання молодих адвокатів», організованого Молодіжним Комітетом НААУ — UNBA NextGen в Одеській області. Модерувала захід регіональна представниця Комітету Каріна Мохортова. Спікеркою виступила бізнес-психологиня Катеріна Кріт.
За її словами, адвокатська робота потребує одночасно емоційної стійкості та чутливості. До адвоката приходять із проблемами, тому він має включатися у стан клієнта, але водночас зберігати дистанцію. До цього додаються конфліктні ситуації, очікування клієнтів, відповідальність, необхідність швидко ухвалювати рішення та постійно стежити за змінами у законодавстві. А стан адвоката впливає на якість рішень, особливо коли їх потрібно ухвалювати швидко у критичних умовах.
Одним зі способів розмежування ролей К.Кріт назвала практику «порталу». Певна дія або простір можуть позначати завершення одного контексту і перехід до іншого. Наприклад, вихід із кабінету може означати, що робоча роль залишається там, а дорогою додому людина не продовжує вирішувати професійні завдання. Таке перемикання потребує повторення і поступово стає звичним.
Додатковим сигналом можуть бути одяг, окуляри, аксесуар або інший предмет, пов’язаний із роботою. Знявши чи змінивши його після завершення справ, людина дає мозку сигнал, що професійний режим закінчився. Такий «якір» слід добирати індивідуально. «В однієї моєї клієнтки є робочі й неробочі окуляри. Ми можемо використовувати будь-який лайфхак, який буде ефективним саме для нас. Треба поекспериментувати й пошукати, що може стати для мозку сигналом: ми завершили», – навела приклад психологиня.
Під час обговорення К.Мохортова зауважила, що адвокат може залишатися у професійній ролі вдома, у вихідні та навіть під час занять, не пов’язаних із роботою, оскільки клієнти телефонують тоді, коли їм потрібно. Але спікерка запропонувала вмикатися в роль адвоката лише в момент такого звернення, а до дзвінка не залишатися у постійній готовності.
Йшлося і про розподіл відповідальності. Адвокат має відповідати за свою частину роботи, тоді як клієнт — за своєчасне надання документів, повноту повідомленої інформації та власні дії. «Діліть відповідальність між собою і своїм клієнтом у професійному сенсі. І дивіться, де ви берете відповідальність за тих, хто й сам міг би якось упоратися», – рекомендувала спікерка. Адже неможливість сказати «ні», страх помилки та нездатність витримувати невдоволення інших людей посилюють виснаження.
Відповідаючи на запитання про роботу зі справами, пов’язаними зі смертю, насильством і сімейними конфліктами, К.Кріт порадила розділяти співчуття та проживання емоцій іншої людини. У позиції спостерігача адвокат може дистанціюватися від ситуації, бачити її ззовні та знаходити більше варіантів рішень, не проживаючи весь емоційний досвід клієнта.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.