Євгенія Кравчук: Україна не хоче, щоб процес вступу до ЄС перетворювався на інструмент впливу у двосторонніх відносинах

Україна зараз переходить до більш спокійних і прагматичних відносин з Угорщиною. Уряд чинного прем'єр-міністра Петера Мадяра поступово демонструє більш проукраїнські дії, але поки Будапешт відклав відкриття ще двох переговорних кластерів у межах вступу України до Європейського Союзу. Наша держава хоче, щоб процес вступу до ЄС не перетворювався на інструмент впливу в двосторонніх відносинах. Не може бути якихось особливих умов від окремих країн.  

Про це сказала членкиня фракції «Слуга Народу», заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«За оцінкою Європейської комісії, Україна могла б уже в липні відкрити всі шість перемовних кластерів щодо вступу до ЄС, технічно ми готові до цього. Однак наразі немає одностайного рішення всіх 27 країн-членів Європейського Союзу. І в цьому контексті ми не хочемо, щоб вступ до ЄС перетворювався на інструмент впливу у двосторонніх відносинах ні з Польщею, ні з Угорщиною, ні з Словаччиною, ні з іншими країнами. Мають бути правила, які застосовуються в ЄС щодо всіх питань, але не може бути якихось особливих умов від окремих країн, які фактично вирішують свої внутрішні питання і грають на внутрішню аудиторію», - зазначила політикиня.

Вона нагадала, що Угорщина відмовилася відкривати кластери 2 і 3 для України.

«Тепер ми чекаємо вересня. Водночас перезапускаються різні двосторонні міжурядові комісії з різних тем. Наприклад, у нас є двосторонній україно-угорський механізм щодо питань національних меншин. І до цієї роботи залучений парламент. Загалом Угорщина має бути в мейнстримі європейської політики, а це все-таки підтримка України, підтримка наших реформ, загалом української державності та можливості вести війну, захищатися від російської агресії», - наголосила народна депутатка.

За її словами, Україна має чітку позицію щодо необхідності виконання своєї частини домашньої роботи стосовно впровадження європейського законодавства.

«Водночас ми би хотіли, щоб до нас застосовувався підхід merit-based approach, тобто оцінка руху країни саме за успіхами. І якщо, наприклад, якась країна Західних Балкан не може відкрити чи закрити кластер через свої внутрішні питання, то однозначно ми не можемо страждати чи сповільнюватися через це», - підкреслила парламентарій.