Євгенія Кравчук: ПАРЄ у своїй резолюції визнала, що російська православна церква функціонує як інструмент державного впливу та пропаганди, а не як релігійна структура

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Протидія дискримінації за ознакою релігії та захист свободи релігії або переконань у Європі» (Countering discrimination based on religion and protecting freedom of religion or belief in Europe), у якій зафіксувала, що релігія дедалі частіше використовується як інструмент пропаганди та гібридної війни. У документі завдяки роботі української делегації окремо сказано про Російську православну церкву, яка вже фактично стала частиною путінського режиму, однієї з підвалин «русского мира».

Про це повідомила членкиня фракції «Слуга Народу», заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«У пояснювальному меморандумі до резолюції прямо зазначено, що ієрархія Московського патріархату Російської православної церкви діяла як провідник державної ідеології, просуваючи концепт «русского мира» та функціонуючи як інструмент державного впливу і пропаганди, зокрема в контексті агресії росії проти України. РПЦ фактично є частиною режиму. І ми будемо продовжувати пояснювати це цивілізованому світу», - зазначила політикиня.

За її словами, зафіксовано, що з 2014 року в частинах Донецької та Луганської областей релігійний плюралізм був різко звужений.

«Сотні релігійних громад були закриті або змушені діяти підпільно, а незалежні православні громади, греко-католики, протестанти, мусульманські та єврейські громади зазнавали системних обмежень, примусової перереєстрації та захоплення місць поклоніння. Натомість структури, пов’язані з Московським патріархатом, отримували преференційне ставлення. Таким чином релігія інструменталізується і стає частиною гібридних загроз. Наші колеги з Європи ще недостатньо розуміють, що РПЦ – це не є якась незалежна від російської влади, від Кремля релігія», - наголосила народна депутатка.

Вона додала, що свобода релігії або переконань – це не другорядна тема.

«Це одна з базових умов демократичного суспільства, в якому люди можуть жити без страху, дискримінації та нав’язаного «правильного» способу вірити або не вірити», - підсумувала парламентарій.