Євроінтеграція в законах: що ухвалила Верховна Рада 12–15 жовтня 2026 року

Євроінтеграційний дайджест Верховної Ради України

Європейська інтеграція України дедалі більше переходить від великих політичних рішень до конкретних правил, за якими працюють держава, бізнес і громадяни.

Під час пленарної роботи 12–15 жовтня Верховна Рада ухвалила та просунула низку рішень у сферах безпеки праці, соціального захисту, прав національних меншин, оподаткування, банківського сектору, управління державним майном, фінансового контролю та рибного господарства.

Пояснюємо простими словами, що саме змінюється, до якого напряму переговорів про вступ це належить і чому це важливо для людей.

Безпечна робота – відповідальність не лише держави, а й роботодавця

12 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Це одна з важливих змін у межах переговорної глави «Соціальна політика та зайнятість» Кластера 2 «Внутрішній ринок».

Головна зміна підходу полягає в тому, що безпека працівника не повинна зводитися лише до формального виконання інструкцій та перевірок контролюючих органів.

За європейською моделлю роботодавець повинен постійно оцінювати ризики на робочому місці, попереджати небезпечні ситуації та організовувати роботу так, щоб максимально зменшити ризик травмування або професійних захворювань.

Це стосується не лише небезпечних виробництв. Європейські правила охоплюють безпеку робочих місць, обладнання, засобів індивідуального захисту, роботу з хімічними речовинами, переміщення вантажів і навіть роботу за комп’ютером.

Для людини це означає просту річ: безпечні умови праці мають стати постійним обов’язком роботодавця, а не лише предметом перевірки після того, як проблема вже виникла.

Соціальна допомога: від окремих виплат – до підтримки сім’ї

13 жовтня парламент ухвалив Закон №15094 про базову соціальну допомогу.

Йдеться про поступову зміну самої логіки соціальної підтримки. Європейський підхід полягає в тому, що держава повинна не просто призначити людині певну виплату, а оцінити потреби всієї сім’ї та поєднати фінансову допомогу із соціальними послугами, допомогою у працевлаштуванні та іншими інструментами, які дозволяють родині вийти зі складної життєвої ситуації.

Саме тому нова модель орієнтується на адресність допомоги, потреби конкретної сім’ї та кращу взаємодію державних і місцевих соціальних служб. У матеріалах до законопроєкту враховано європейські підходи та практики окремих держав ЄС.

При цьому Європейський Союз не встановлює для всіх країн однакову систему соціальних виплат. Тут ідеться не про копіювання конкретного європейського закону, а про наближення української соціальної політики до європейських принципів боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією.

Освітні права національних меншин – конкретний результат для переговорів про вступ

12 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон №16119 щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та осіб, які належать до національних меншин.

Закон розширює можливості використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, в освітньому процесі, визначає особливості роботи відповідних закладів освіти та передбачає додаткові мовні гарантії для учнів.

На перший погляд, це питання освіти. Але для переговорів про вступ до ЄС воно має значно ширше значення. Захист прав національних меншин, недискримінація та гарантії фундаментальних прав належать до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» – тобто до питань, які Європейський Союз оцінює протягом усього переговорного процесу.

Саме це рішення дало й дуже конкретний переговорний результат. Питання мовних та освітніх прав угорської меншини тривалий час залишалося одним із ключових предметів дискусії між Україною та Угорщиною. Після ухвалення закону Угорщина зняла свої заперечення щодо подальшого просування українських переговорів.

Уже 13 жовтня на четвертій Міжурядовій конференції Україна та ЄС відкрили переговори за Кластером 2 «Внутрішній ринок» і Кластером 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток». Тобто в цьому випадку зміна українського законодавства не просто виконала рекомендацію у сфері захисту національних меншин, а допомогла прибрати політичну перешкоду і перейти до наступних великих блоків переговорів.

При цьому важливо розрізняти право Європейського Союзу та стандарти Ради Європи. Детальні міжнародні правила щодо мовних прав національних меншин сформовані насамперед у межах Ради Європи та в рекомендаціях Венеційської комісії. Водночас дотримання прав національних меншин є частиною фундаментальних політичних критеріїв членства в ЄС.

Податки: правила проти штучного виведення прибутку

13 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №16036, який має прямий євроінтеграційний характер.

Україна починає імплементувати правило з європейської Директиви проти ухилення від сплати податків. Простими словами: великі компанії можуть використовувати позики між пов’язаними структурами так, щоб штучно збільшувати витрати на відсотки і зменшувати прибуток, з якого сплачується податок.

Європейські правила обмежують можливість такого штучного зменшення податкової бази. Законопроєкт №16036 переносить відповідний принцип до українського податкового законодавства.

Це Глава 16 «Оподаткування» Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток». Для майбутнього членства це принципово: компанії, які працюють на єдиному європейському ринку, повинні діяти в умовах співставних правил, а податкова система має протидіяти агресивному податковому плануванню.

Менше бюрократії з ПДВ

Того ж дня у першому читанні підтримано законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість.

Документ пропонує ширше використовувати автоматичне заповнення податкової звітності, спростити окремі процедури для підприємців, змінити правила перевірок бюджетного відшкодування та вдосконалити електронну взаємодію платників податків із державою.

Євроінтеграційний зв’язок тут більш опосередкований. Європейський Союз має спільну систему ПДВ, до якої Україна повинна поступово наближати своє законодавство, але значну частину процедур податкового адміністрування кожна держава організовує самостійно.

Тому головна логіка цього рішення – зробити систему більш цифровою, передбачуваною і менш бюрократичною, одночасно готуючи її до подальшого наближення до правил ЄС.

Міжнародні посилки та онлайн-торгівля: митні та податкові правила наближаються до європейських

15 жовтня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон №15460 про внесення змін до Митного кодексу України щодо міжнародних поштових та експрес-відправлень. За рішення проголосували 249 народних депутатів.

Це безпосередньо стосується Глави 29 «Митний союз» Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» і є частиною підготовки української митної системи до правил, за якими працює Європейський Союз.

Простими словами, йдеться про те, як митниця оформлює товари, які українці замовляють за кордоном і отримують поштою або через експрес-перевізників. Закон оновлює митні процедури для таких відправлень, розвиває електронний обмін інформацією та створює правову основу для більш сучасної взаємодії між митницею, поштовими й експрес-операторами та учасниками електронної торгівлі.

У Європейському Союзі значна частина таких процедур максимально цифровізована: дані про товар надходять до митних органів ще до його фактичного прибуття, що дозволяє швидше оформлювати звичайні відправлення і водночас точніше виявляти ризикові операції.

Для громадян це має означати більш зрозумілі та передбачувані правила оформлення міжнародних посилок. Для бізнесу — наближення умов електронної торгівлі до тих, які діють на внутрішньому ринку ЄС. А для держави — підготовку митної інфраструктури до майбутньої роботи як частини Митного союзу Європейського Союзу.

Митна реформа №15460 працює у зв’язці з податковими змінами. Того ж 15 жовтня Верховна Рада, за наданими результатами голосування, 252 голосами ухвалила в другому читанні та в цілому Закон №16051-1 щодо особливостей оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів, які надходять в Україну у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Якщо №15460 відповідає насамперед за митну частину реформи – оформлення, електронний обмін даними та взаємодію з операторами доставки, то №16051-1 регулює податкову частину – як справляється ПДВ з дистанційного продажу товарів, які українці замовляють за кордоном.

Закон №16051-1 безпосередньо пов’язаний із Главою 16 «Оподаткування» Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», а також має додатковий зв’язок із Главою 29 «Митний союз». Він наближає українські правила електронної торгівлі до європейської моделі, де для дистанційних продажів діють спеціальні механізми декларування і сплати ПДВ та визначено роль електронних платформ у податковому адмініструванні.

Для покупця головний зміст реформи полягає у тому, що правила оподаткування та митного оформлення онлайн-покупок мають бути більш зрозумілими і передбачуваними. Для українського бізнесу це питання рівної конкуренції: товари, що продаються всередині країни, і товари, які надходять через міжнародні онлайн-платформи, мають працювати за співставними податковими правилами.

Разом №15460 і №16051-1 формують дві частини однієї зміни: митниця отримує сучасніші процедури для міжнародних відправлень, а податкова система – правила для ПДВ у транскордонній електронній торгівлі. Саме така синхронізація податкових і митних механізмів потрібна Україні для поступової інтеграції до внутрішнього ринку та Митного союзу ЄС.

Банківська таємниця: інформація має бути захищеною, але нагляд – ефективним

13 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №15555 щодо порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України.

Це частина ширшого питання – як одночасно забезпечити конфіденційність фінансової інформації та дозволити банківському регулятору ефективно обмінюватися необхідними даними у випадках, передбачених законом.

У ЄС подібні питання врегульовуються правилами професійної таємниці, банківського нагляду та захисту персональних даних. Для України важливо знайти той самий баланс: банківська інформація громадян і бізнесу має залишатися захищеною, але режим банківської таємниці не повинен перешкоджати належному фінансовому нагляду.

Цей законопроєкт належить до сфери Глави 9 «Фінансові послуги» Кластера 2 «Внутрішній ринок».

Державне майно: більше прозорості у приватизації та оцінці

12 жовтня парламент прийняв за основу законопроєкт №16011, спрямований на підвищення ефективності приватизації державного майна. Він змінює механізми підготовки об’єктів до продажу, фінансування відповідних процедур та окремі правила проведення приватизації.

Важливо не перебільшувати його євроінтеграційний характер: Європейський Союз не вимагає від держав приватизувати підприємства. Ключове для ЄС інше: якщо держава продає актив, це має відбуватися прозоро, конкурентно і без прихованого надання переваг окремим покупцям. Саме тому ця сфера пов’язана, зокрема, з правилами конкуренції та державної допомоги.

14 жовтня парламент також ухвалив Закон №13435 про оцінку майна. Нова система має запровадити більш єдині й прозорі правила визначення вартості майна – від нерухомості та корпоративних активів до майна, яке використовується у фінансових операціях.

Для звичайної людини оцінка майна виникає при купівлі житла, кредитуванні, спадкуванні або страхуванні. Для економіки загалом вона критично важлива для інвестицій, банків та прозорого продажу державного майна.

Сфера оцінки не має єдиної детальної директиви ЄС, тому тут ідеться передусім про наближення до міжнародних та європейських професійних стандартів.

Рахункова палата: незалежний контроль за державними грошима

14 жовтня Верховна Рада утворила дорадчу групу експертів для попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати.

Це може звучати як внутрішня кадрова процедура, але для євроінтеграції вона має значно ширше значення. Рахункова палата контролює, як держава використовує публічні кошти. У процесі вступу ЄС очікує, що такий зовнішній аудит буде професійним, незалежним і захищеним від політичного впливу.

Саме тому реформа Рахункової палати належить до Глави 32 «Фінансовий контроль» Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Нова дорадча група має забезпечити попередній професійний відбір кандидатів із залученням як представників, обраних парламентом, так і експертів, запропонованих міжнародними партнерами.

Тобто йдеться не просто про призначення посадовців, а про спроможність держави незалежно контролювати використання бюджетних коштів, у тому числі значних ресурсів, які Україна отримує від міжнародних партнерів.

Рибне господарство: нові правила для інвестицій та використання ресурсів

13 жовтня парламент ухвалив Закон №12384 про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.

Для переговорів про вступ це Глава 13 «Рибальство» Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

Закон створює нові механізми залучення інвестицій в аквакультуру та рибне господарство, зокрема через відкриті аукціони та більш чіткі правила доступу до водних ресурсів.

Європейський підхід у цій сфері базується не просто на тому, щоб виловлювати більше риби. Його основа – стале використання водних біоресурсів, наукове планування, контроль за станом запасів та прозорий доступ до ресурсів.

Саме до такої моделі поступово має переходити й Україна. Для країни з виходом до Чорного й Азовського морів ця переговорна глава має не лише технічне, а й економічне значення — від розвитку аквакультури до майбутнього доступу української продукції до спільного ринку ЄС.

Що об’єднує всі ці рішення?

Пленарні дні 12-15 жовтня добре показують, наскільки широким є реальний процес вступу України до ЄС.

Євроінтеграція сьогодні — це безпечніші робочі місця, сучасніша система соціальної допомоги, гарантії прав національних меншин, боротьба з податковими схемами, простіше адміністрування податків, прозоріша робота з державним майном, незалежний контроль за бюджетними коштами та нові правила розвитку рибного господарства.

Ці рішення охоплюють одразу кілька переговорних кластерів – від «Основ процесу вступу до ЄС» та «Внутрішнього ринку» до «Конкурентоспроможності» і блоку, пов’язаного з ресурсами та сільським господарством.

При цьому важливо розрізняти закони, які вже ухвалені в цілому, і законопроєкти, які поки пройшли лише перше читання. Перше читання означає, що напрям реформи підтриманий парламентом, але текст ще може суттєво змінитися.

Для євроінтеграційних законопроєктів особливо важливо, щоб до другого читання були усунені розбіжності з правом Європейського Союзу та враховані зауваження Європейської Комісії. Адже для переговорів про членство важлива не кількість законів із позначкою «євроінтеграційний», а те, наскільки українські правила реально відповідають правилам ЄС і наскільки ефективно вони працюють після ухвалення.

Вадим Галайчук

Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України

з питань інтеграції України до Європейського Союзу