КАС ВС сформулював висновок щодо застосування меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів


Січень 03
09:13 2023

Житомирська міська рада, намагаючись упорядкувати містобудівну документацію м. Житомира, зупинила дію історико-архітектурного опорного плану міста, який без погодження Міністерством культури України помилково включили до складу Генерального плану м. Житомира. Натомість міськрада ввела в дію інші містобудівні документи з визначенням історичного ареалу та зон охорони пам’яток, погоджені раніше з дотриманням відповідної процедури.

Прокурор оскаржив це рішення, обґрунтовуючи тим, що міськрада діяла протиправно, оскільки не внесла відповідних змін до Генерального плану м. Житомира.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглядаючи цю справу в касаційному порядку, вказав, що межі та режими використання зон охорони пам’яток історичних ареалів можуть застосовуватись лише у випадку їх затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Отже, науково-проєктна документація, яка на час виникнення спірних відносин не була затверджена Мінкультури, не підлягала застосуванню. Тому оспорюване рішення міськради про зупинення дії меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичного ареалу є законним.

Водночас Верховний Суд погодився з доводами прокурора, що міськрада не дотримала строків і процедур щодо внесення змін до Генерального плану м. Житомира як основного виду містобудівної документації, як це визначено Законом України  «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 17 цього Закону встановлено, що для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, до яких віднесено і м. Житомир, визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини та зони їх охорони у складі генерального плану населеного пункту.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на п’ять років органом місцевого самоврядування, який затверджував цей генеральний план.

Верховний Суд частково задовольнив позовні вимоги прокурора, визнавши, що міською радою строків і процедур щодо внесення змін до Генерального плану м. Житомира дотримано не було.

Постанова від 30 листопада 2022 року № 240/9838/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107631274.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категории

Останні новини

ДПС, проєкт UK DIGIT та Фонд Східна Європа посилюють цифрову трансформацію податкових сервісів

Прочитайте повну статтю

Обсяг офіційних розрахунків через РРО та ПРРО цьогоріч вже перевищив 3,1 трлн грн

Прочитайте повну статтю

Затверджено нові форми Податкового розрахунку: коли і за які періоди звітувати

Прочитайте повну статтю

Переробна промисловість – лідер за сплатою податків у першому півріччі 2026 року

Прочитайте повну статтю

Майже 149 млрд грн до бюджету: державні підприємства збільшили сплату податків

Прочитайте повну статтю

Куди звернутися військовим, ветеранам та членам їхніх родин у разі порушення фінансових прав

Прочитайте повну статтю

Майже 40% шлюбів в Україні у першому півріччі 2026 року зареєстровано онлайн

Прочитайте повну статтю

Особливості укладення договору оренди (найму) житла

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь