Командир роти вогневої підтримки із позивним Росомаха: Все моє життя – це боротьба

Ця історія – про командира роти вогневої підтримки штурмового полку «Сафарі» бригади Нацполіції «Лють» Миколу Гринчука із позивним Росомаха. У своєму інтерв’ю боєць розповідає про цивільне життя та успіхи у спорті, свідомий вибір приєднатися до війська, про побратимів та реалії фронтового життя. 

Про спорт та свідомий вибір громадянина

Після служби в армії чоловік захопився спортом та доєднався до місцевої команди футбольних фанатів «Тернопільські ниви» і став одним із її засновників. Цей досвід став для Миколи поштовхом для продовження спортивної кар’єри. Він брав участь у кубках та чемпіонатах України і зрештою отримав призове місце на чемпіонаті світу в Португалії. А також виконав розряд майстра спорту міжнародного класу. 

У 2014 році, після Революції Гідності пріоритети у Миколи Гринчука змінилися і він долучився до одного з добровольчих батальйонів, а невдовзі – до бойового підрозділу, який виконував завдання на Донеччині в селі Піски. 

За словами бійця, йому соромно за спортсменів, які мали гарну фізичну та психологічну форму і не приєдналися до війська:

За деякий час Микола повернувся у цивільне та спортивне життя та згодом став чемпіоном світу. У своїх спортивних досягненнях Микола Гринчук завдячує своїй дружині: 

Коли ворог нападає на твоє – треба захищати

Повномасштабне вторгнення не стало новиною для Миколи Гринчука: 

Діти Миколи пишаються своїм татом, але він твердо знає, що коли ворог нападає на твоє – треба захищати. 

Служба, як любима робота

До бригади «Лють» Росомаха приєднався з перших днів її створення. Військовий своїм вибором задоволений, але вважає, що коли йдеться про захист Батьківщини, немає різниці в якому підрозділі боєць служить.

Росомаха зауважує, що про людину можна багато чого дізнатися на фронті:

На війні фізична підготовка бійців має  бути в пріоритеті, саме тому командир заохочує своїх побратимів до спорту:

Коли в підрозділ Росомахи приходять нові бійці, їм організовують навчання, які максимально наближені до реального бою, щоби хлопці могли максимально адаптуватися і фізично і психологічно. Також командир заохочує обмін досвідом серед військових:

Воїна ображає думка людей про те, що поліцейські не воюють, особливо в ті моменти, коли під час виконання бойового завдання гинуть його побратими. 

Командир Росомаха мріє, щоби війна закінчилася, повернутися додому, до сім’ї, почати свою справу, відвідувати спортивні зали, співпрацювати з молоддю та ділитися досвідом. Але зараз його життя – на фронті, разом з побратимами. 

Департамент комунікації МВСОб'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»