Комітет гуманітарної та інформаційної політики доопрацював законопроєкт про засади державної політики національної пам’яті Українського народу

13 серпня відбулось засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, під час якого розглянули порівняльну таблицю до другого читання до проєкту Закону про засади державної політики національної пам’яті Українського народу  (реєстр. №13273).

Голова профільного підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич поінформувала, що до другого читання до законопроєкту надійшло понад 170 правок та подякувала всім, хто долучився до конструктивної роботи. 

За її словами, за підсумками розгляду проєкту на підкомітеті ухвалили рішення відхилити правки, що стосуються питання конкурсів для встановлення пам’ятників. «Це питання має бути детально опрацьовано, узгоджено з іншими комітетами, а потім внесено до закону про меморіалізацію», - сказала політикиня. Депутатка також висловила сподівання, що законопроєкт вдасться розглянути вже на найближчому пленарному тижні. «Цей проєкт не повинен викликати дискусій, оскільки він стосується національної пам’яті як ключового фундаментального принципу, що формує нашу націю», - наголосила Ірина Констанкевич.

Як додав голова Комітету Микита Потураєв, актуальності закону додає ще й наближення Дня Незалежності України, адже проєкт визначає національну пам'ять як одну зі складових частин національної безпеки України.

Основні зміни до законопроєкту представив народний депутат, координатор робочої групи Володимир В’ятрович. Депутат нагадав, що історія законопроєкту розпочалась ще у 2016 році, і ось нарешті проєкт на фінальній стадії. «У разі ухвалення цей закон стане основою для серйозної державної політики національної пам’яті», - сказав парламентар.

Серед змін до другого читання:

 запропоновано низку змін до Закону України «Про національну безпеку України», Закону України  «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», Закону України «Про культуру» та ін., які визначають відновлення та збереження національної пам’яті, а також захист державної мови і охорону культурної спадщини питаннями національної безпеки та стратегічних інтересів держави;

 виправлено давню проблему (Закон України «Про поховання та похоронну справу») щодо конфіденційності написів на могилах. Підтримали редакцію, в якій йдеться, що інформація про померлих, розміщена на могилах, намогильних спорудах, склепах, кенотафах, інших місцях поховання, місцях почесного поховання, не належить до конфіденційної інформації;

 підтримано правки щодо підвищення статусу Українського інституту національної пам’яті до рівня центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого координується Кабінетом Міністрів України;

 передбачено, що органи влади та місцевого самоврядування мають схвалювати державні та місцеві програми з відновлення та збереження національної пам’яті, охорони культурної спадщини і передбачати для реалізації цих програм кошти в бюджетах;

 встановлено, якщо державний чи комунальний заклад освіти або культури не виконує вимоги закону про деколонізацію, то заклад перейменовує засновник чи уповноважений ним (засновником) орган.  

Надважливою пропозицією, на думку Комітету, є віднесення культурної сфери до переліку стратегічних напрямів національної безпеки.

На засіданні також виступили т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна,  перша заступниця міністра культури Галина Григоренко, голова УІНП Олександр Алфьоров. «УІНП має специфічні завдання. І статус цієї організації в контексті міжнародної ситуації достатньо високий», - зауважив очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Комітет рекомендував Парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні і в цілому.

Також на засіданні:

 схвалили План роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

 затвердили пропозиції Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики до проєкту Порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

 схвалили перелік законопроєктів, проєктів постанов, які Комітет пропонує не включати до проєкту Порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

За ініціативи Ірини Констанкевич Комітет звернеться до Міністерства закордонних справ із пропозицією започаткувати роботу на міждержавному рівні щодо увічнення видатних українців у географічних назвах. Наприклад, нещодавно у Франції одну з вулиць перейменували на честь Лесі Українки. Такі речі варто масштабувати та підтримувати системно.

Водночас, як зазначила членкиня Наглядової ради Українського інституту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук, Український інститут, як одна з головних інституцій у такій співпраці, зараз має ризики втратити фінансування, тому доцільно також звернутись до Уряду щодо належного фінансування Інституту. Комітет підтримав цю пропозицію.