Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 03 жовтня 2025 року проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої (реєстр. №14056 від 11 вересня 2025 року) (далі - Законопроект), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О. та ін., і за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. №14056 за результатами розгляду його у першому читанні прийняти за основу з продовженням строку підготовки до другого читання удвічі.

Головною метою законопроекту є модернізація приватного права, наближення українського законодавства до європейських стандартів та закріплення сучасних підходів до захисту прав людини. Оновлені положення мають перетворити Цивільний кодекс України на справжню «Конституцію приватного права», де головною цінністю є людина, її гідність, свобода та особисті права.

Законопроект пропонує нову редакцію книги першої Цивільного кодексу України "Загальні положення", яка є результатом рекодифікації загальної частини цивільного законодавства. Основні положення та новели законопроекту охоплюють такі ключові сфери: загальні засади та джерела приватного права, суб’єкти приватних відносин, об’єкти приватних відносин, договори та інші правочини, представництво, а також строки і позовну давність.

Запропоновано закріпити на нормативному рівні поняття "приватного права" та "приватних відносин". При цьому запропоновано передбачити презумпцію приватних відносин: відносини вважаються приватними, якщо їх публічний характер не визначено законом і не випливає із суті самих відносин.

Передбачається запровадження гнучкіших правил ідентифікації особи: поряд із традиційним ім'ям допускається використання псевдоніма/професійного імені, ініціалів чи спеціального цифрового коду. Розділ системно переосмислює статус дитини: дитина зберігає цей статус у відносинах із батьками й після повноліття.

Також передбачається, що представництво може здійснюватися за довіреністю та/або на підставі договору. Ця зміна визнає, що сам по собі договір доручення (чи інший договір, наприклад, агентський) вже наділяє повноваженнями представника, і для представництва може бути достатнім укладення договору, якщо сторони так бажають.

Чітко визначаються особисті права в цифровому середовищі: право на забуття, право на захист від діпфейків, право на інформаційний спокій, право на цифровий образ та інші. Деталізуються існуючі та вводяться нові особисті права на: ім'я, підпис, зображення, голос, біометричні та генетичні дані.