Людмила Сугак: Успіх компенсаційного механізму залежатиме від готовності держорганів працювати над його реалізацією

Успіх Міжнародного компенсаційного механізму для України значною мірою залежатиме від готовності українських державних органів забезпечити належне документування збитків, збереження доказів, інформування потенційних заявників та злагоджену організацію процесу подання заяв.Про це заявила заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак під час вебінару «Міжнародний компенсаційний механізм для України», що був проведений 29 липня Мінʼюстом та Київським офісом Реєстру збитків для України для представників територіальних органів, підприємств та установ, що належать до сфери управління Мінʼюсту, структурних підрозділів міністерства та Державної архівної служби України.Людмила Сугак наголосила, що Росія спричинила та продовжує завдавати колосальних людських втрат, а також масштабних руйнувань житла, інфраструктури та майна. Тож відновлення справедливості для постраждалих та забезпечення відшкодування завданої шкоди є одним із ключових завдань, які наразі стоять як перед Україною, так і перед міжнародною спільнотою. «Наразі вже відкрито перші категорії заяв для юридичних осіб та держави. Це означає, що дедалі більше державних органів, підприємств та установ стають безпосередніми учасниками міжнародного компенсаційного механізму. Тож його успіх значною мірою визначатиметься готовністю українських державних органів забезпечити належне документування збитків та збереження доказів російської агресії, а також інформування потенційних заявників та злагоджену організацію процесу подання заяв. Кожен із вас може відіграти важливу роль у реалізації міжнародного компенсаційного механізму», – зазначила заступник Міністра юстиції.Під час заходу учасники отримали практичні рекомендації, які стануть корисними у їхній подальшій роботі. Зокрема, представниця Управління міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України Оксана Головченко розповіла про актуальний стан впровадження міжнародного компенсаційного механізму. А співробітники Київського офісу Реєстру збитків для України пояснили, як працює Реєстр, у чому полягає його мандат і завдання, які категорії відкриті і як подати до нього заяву. Водночас директор Координаційного центру з надання правничої допомоги Олександр Баранов поділився деталями щодо реалізації Меморандуму про співпрацю між Реєстром збитків для України, Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання правничої допомоги. Він повідомив, що від початку співпраці система надання правничої допомоги вже опрацювала понад 3 100 звернень, пов’язаних із компенсацією збитків, а на єдиний контактний номер надійшло понад 2 400 тематичних звернень. Крім того, для громадян запроваджено окрему голосову інформаційну опцію щодо Реєстру, яку лише за перший місяць прослухали майже 400 осіб.ДовідковоМіжнародний Реєстр збитків (RD4U) – це перший етап Міжнародного компенсаційного механізму за збитки, втрати та шкоду, завдані агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року. Він створений Україною разом із Європейським Союзом та ще 43 країнами світу. Його штаб-квартира розміщена у Гаазі. Усього затверджено перелік із 43 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру. На сьогодні для подання заяв відкрито 21 категорію. Подати заяву про компенсацію збитків можуть фізичні та юридичні особи, держава Україна, зокрема органи державної влади та місцевого самоврядування. Подання заяв здійснюється через вебпортал Дія (у розділі «Репарації: міжнародний Реєстр збитків»).

Детальну інформацію про те, як подати заяву, можна знайти на сайті https://www.rd4u.coe.int/uk/

Підпишись на Телеграм