Майбутнє державних підприємств: як знайти баланс між захистом державних інтересів та справедливими правилами для кредиторів?
Система мораторіїв була запроваджена для захисту державних підприємств, однак сьогодні її тривала дія обмежує можливості кредиторів домогтися виконання судових рішень, послаблює фінансову та ринкову дисципліну державних підприємств і створює додаткові ризики для інвестицій. Наразі 23 законами встановлено 29 мораторіїв: 18 стосуються примусового виконання рішень, ще 11 – процедур банкрутства.
Про це йшлося під час Презентації рамкового підходу щодо поетапного скасування мораторіїв на примусове виконання судових рішень та застосування процедур банкрутства стосовно державних підприємств в Україні, яку спільно провели Міністерство юстиції України та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 14 вересня у гібридному форматі. До дискусії долучилися народні депутати, судді Конституційного та Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, Міністерства економіки та довкілля України, ЄБРР, інших органів державної влади, державних підприємств, бізнес-асоціацій, міжнародні та українські експерти.
Ключове питання реформи – як перейти від системи широких мораторіїв до зрозумілих і справедливих правил для державних підприємств та їхніх кредиторів, водночас не створивши ризиків для стратегічних активів держави, оборонного сектору та безперервності суспільно важливих послуг.
За методологією дослідження, яка охоплює суб’єкти господарювання з часткою державної власності понад 25%, в Україні налічується 3718 державних підприємств. Близько 87% із них оцінюються як ймовірно неплатоспроможні. Обсяг заблокованого оборотного капіталу постачальників експерти оцінюють приблизно у 60 млрд грн – близько 1,5 млрд доларів США, або близько 5% чистого доходу ДП у 2025 році.
Під час заходу було представлено ключові висновки Техніко-економічного обґрунтування (Feasibility Study), обговорено принципи диференційованого скасування мораторіїв, пріоритетні законодавчі зміни та практичні кроки, які мають бути враховані під час підготовки Дорожньої карти. Зокрема, йдеться про поетапність реформи з урахуванням правового статусу, функцій і фінансового стану різних категорій державних підприємств, а також про запобігання неконтрольованій ліквідації економічно життєздатних ДП.
Як наголосив Міністр юстиції України Денис Маслов у своєму виступі, Feasibility Study враховує бачення державних підприємств і є результатом системної роботи експертів та аналітиків спільно з Міністерством юстиції.
«Цей документ має стати основою для створення Дорожньої карти для поетапного зняття мораторіїв, де Мін'юст відіграватиме ключову роль. Водночас цей процес не може бути справою лише одного міністерства. Він потребує тісної комунікації з іншими органами влади, парламентом, міжнародними партнерами та експертним середовищем. Ми маємо перейти від системи постійних винятків до системи зрозумілих правил. Правил, за яких судові рішення виконуються, кредитори захищені, державні підприємства несуть відповідальність за свої зобов’язання, а стратегічні інтереси держави мають необхідні й чітко визначені гарантії», – зазначив Денис Маслов і нагадав, що підготовка такої дорожньої карти є одним із зобов’язань України в межах Плану для України (Ukraine Facility).
За словами Керуючого директора ЄБРР в Україні та Молдові Арвіда Тюркнера, державні та приватні підприємства мають працювати за однаковими ринковими правилами. Водночас європейська практика не передбачає необхідності приватизації всіх державних підприємств. Ключовими умовами є належне корпоративне управління, фінансова дисципліна та чіткі правила.
«Мораторії – це не просто технічне питання для юристів чи експертів з питань неплатоспроможності. Вони безпосередньо стосуються основ процесу європейської інтеграції України – верховенства права, функціонування ринкової економіки та здатності України виконувати зобов’язання, пов’язані з членством у ЄС», – зазначив Арвід Тюркнер і наголосив, що скасування мораторіїв має відбуватися поступово з урахуванням умов воєнних викликів.
Окрему увагу під час дискусії приділили економічним наслідкам тривалого застосування мораторіїв. Заступниця Міністра економіки та довкілля України Дар’я Марчак зазначила, що у дослідженні, зокрема, наголошується, що тривалі загальносистемні обмеження не лише блокують оборотний капітал кредиторів, а й утримують ресурси у низькопродуктивних підприємствах замість їх спрямування на інвестиції, економічне зростання та створення робочих місць.
«Мораторій мав бути тимчасовою передишкою, щоб депутати, урядовці та представники державних компаній знайшли цивілізований спосіб вирішення проблем. Натомість сьогодні продовження мораторіїв у низці випадків стимулює їх консервацію. Без ефективних інструментів реструктуризації зростає заборгованість із зарплат, податків, оплати електроенергії та інших обов’язкових платежів», – зазначила Дар’я Марчак.
За її словами, важливо говорити не лише про скасування мораторіїв, а й про те, які інструменти держава запропонує натомість для розв’язання проблем, через які ці обмеження свого часу запроваджувалися.
Захід завершився сесією питань і відповідей, під час якої представники органів державної влади, державних підприємств, бізнес-асоціацій, Асоціації приватних виконавців України та Національної асоціації арбітражних керуючих України змогли поставити запитання експертам і надати пропозиції до майбутньої Дорожньої карти. Зібрані позиції будуть враховані на наступному етапі проєкту – під час визначення послідовності законодавчих, інституційних та операційних кроків реформи, а також ключових ризиків її реалізації.
Цей захід було організовано в межах проєкту технічної допомоги Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) «Україна – допомога щодо мораторіїв на примусове виконання та банкрутство державних підприємств», який фінансується за рахунок Багатороннього донорського рахунку ЄБРР «Стабілізація та стале зростання України». Донорами цього фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз.
Підпишіться на наш Телеграм