«Ми давно до цього дозріли»: на Чернігівщині ще одна громада перейшла до Православної Церкви України

Іноді про свободу віросповідання найкраще говорять не закони і не офіційні документи, а звичайні люди. Саме так сталося 14 серпня в селі Нове Чернігівського району, де Свято-Юр’ївська громада, що входить до Свято-Успенської парафії Седнівської громади, разом із парафіянами селища Седнів одноголосно ухвалила рішення про долучення до Православної Церкви України. Разом зі своєю громадою цей крок підтримав і настоятель — священник Василь.

Під час робочої поїздки Чернігівщиною представник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті став свідком того, як на практиці релігійна громада реалізує своє право на зміну канонічної підлеглості відповідно до законодавства України.

У колишній сільській їдальні, де зібралися мешканці, відбулося те, що самі люди називали простими словами: «Ми давно до цього дозріли».

Саме так —за ініціативи парафіян — громада зробила свій вибір. У Новому головним були людські голоси.

Люди відверто говорили про те, чому це рішення стало для них природним. Для багатьох повномасштабна війна стала моментом, коли внутрішні сумніви остаточно зникли.

Емоційно про це сказав головний капелан оперативного командування «Північ» отець Антоній. Він приїхав у село просто з Чернігова, де того дня вручали державні нагороди родинам загиблих українських захисників.

«Я молитвенно радію за кожного з вас, що ми, одна велика українська родина, нарешті позбуваємося цього московського ярма. Для мене дуже боляче бачити, коли москалі вбили — і москалі відспівали», — сказав він.

Отець Антоній говорив про те, наскільки важливою для воїнів та їхніх сімей є духовна єдність громади, коли священник залишається зі своїми людьми і проходить цей шлях разом із ними.

Перед початком голосування виступив архімандрит ПЦУ Серафим (Лісовий), який раніше сам служив у лоні УПЦ і разом зі своєю громадою пройшов шлях переходу до Православної Церкви України.

«Чи шкодую я про щось? Ні. Я шкодую лише про те, що ми цього не зробили раніше», — сказав він.

У цих словах не було тріумфу — лише досвід людини, яка вже пережила непростий внутрішній вибір і приїхала підтримати сусідів.

Це була не формальна процедура, а дуже щира і тепла розмова між жителями села, священниками та військовими капеланами. Розмова людей, які добре знають одне одного і разом пережили окупацію, втрати та війну.

«Ми вже давним-давно в душі прийняли це рішення, але з певних причин його не сталося. З початком війни це само собою відбулося», — сказала одна з парафіянок.

Рішення не виникло за один день. Воно визрівало роками — у розмовах між людьми, у родинах, на церковному подвір’ї, у пережитому досвіді війни.

«У нашому селі немає жодної людини, яка проти», — наголошували парафіяни.

«Коли священник іде разом зі своєю громадою — це дуже ціннісно і дуже радісно», — сказав отець Антоній.

Саме ця деталь вирізняла подію в Новому: перехід відбувся разом із духовенством громади, а не всупереч йому.

Чернігівщина вже має значний досвід таких переходів. Перші громади почали долучатися до ПЦУ ще у 2018 році, а нині їх в області вже понад сотня.

Процедура зборів була максимально відкритою: створення комісії, обрання голови та секретаря, виступи, обговорення і голосування. Усе відбувалося публічно, у присутності місцевих жителів і духовенства, з відеофіксацією процесу.

Після завершення зборів у Новому учасники поїхали до Седнева, до Успенської церкви, громада якої також долучилася до Православної Церкви України. Поряд із нею розташована Воскресенська церква — пам’ятка архітектури національного значення, яка нині перебуває у користуванні місцевої релігійної громади УПЦ, а неподалік — знаменита Георгіївська церква, де свого часу знімали легендарний фільм «Вій». Сьогодні тут вінчалася молода пара. Наречений — військовослужбовець Збройних сил України.

Завершенням цього дня стала спільна молитва за Україну українською мовою, яка прозвучала і в Новому, і в Седневі. Про це попросили самі парафіяни.