Ми ставимося до банкрутства як до певного соціального інституту – суддя КГС ВС В’ячеслав Пєсков
Таку тезу висловив суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду В’ячеслав Пєсков під час заходу «Принципи банкрутства. Господарський суд та арбітражний керуючий в умовах війни».
Як наголосив суддя, згідно з ГПК України банкрутство є особливим видом провадження. Водночас ми розуміємо, що провадження у справі про банкрутство характеризується жорсткою стадійністю. Кожна стадія має свою мету і, відповідно, свої стабільні принципи. Крім того, розглядаючи процедуру банкрутства в міжнародному аспекті, варто зазначити, що забезпечення ефективності процедур банкрутства впливає і на інвестиційну привабливість нашої держави. У цьому контексті В’ячеслав Пєсков згадав про рейтинг «Doing business», який оцінює кожну країну за економічними критеріями. Тож своїм завданням КГС ВС вбачає забезпечення ефективності процедури банкрутства, що відповідало б національному законодавству, міжнародним зобов’язанням України та підвищувало в кінцевому рахунку інвестиційну привабливість нашої країни.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, слід зауважити на недопущенні фіктивного банкрутства. І тут треба повернутися у 2011 рік, коли під гаслами лібералізації підприємницької діяльності з КК України прибрали відповідну статтю про фіктивне банкрутство. Тобто, знову звертаючись до міжнародного аспекту, ми усвідомлюємо, що у своїх підходах до процедур банкрутства й неприпустимості фіктивного банкрутства маємо відповідати найкращим світовим прикладам. Натомість Україна пішла своїм шляхом і декриміналізувала фіктивне банкрутство. Такий розвиток подій разом із можливістю безбар’єрного входження в банкрутство накладає на суди підвищену відповідальність на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство щодо недопущення фіктивних банкрутств.
В’ячеслав Пєсков зосередився на підставах згідно з КУзПБ для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (зокрема, погашення до підготовчого засідання вимог ініціюючого кредитора та спір про право). Також, за його словами, відповідною постановою судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС фактично введено третю підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство – необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора. «Це ті кроки, які ми вважаємо за необхідне зробити в межах чинного законодавства, аби в такий спосіб унеможливити фіктивне банкрутство», – пояснив спікер.
Далі суддя КГС ВС зазначив, що «ще однією постановою профільної палати ми визнали право оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство забезпеченим кредиторам і в такий спосіб намагаємося поставити певний додатковий бар’єр щодо фіктивного банкрутства».
Під час заходу учасники обговорили також такі питання:
– необхідність у нормативному визначенні дій арбітражного керуючого в разі, якщо майно боржника або сам боржник перебуває на тимчасово окупованій території чи на території, на якій ведуться бойові дії;
– доцільність у наданні арбітражним керуючим до господарського суду узагальненого звіту про проведену роботу (за умови виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство чи неплатоспроможність) у разі припинення діяльності арбітражним керуючим за його письмовою заявою;
– доцільність нормативного врегулювання питання з розширення повноважень господарського суду ухвалювати рішення щодо неможливості подальшого здійснення судової процедури банкрутства у зв’язку з тим, що боржник та його майно перебувають на тимчасово окупованій території України або на території, на якій ведуться бойові дії.
