Олексій Леонов: Додатково наповнити державний бюджет можна завдяки продовженню реформ БЕБ, Митниці, Податкової та детінізації економіки
Уже сьогодні фіксується певний дефіцит державного бюджету цього року для фінансування потреб Сил оборони. Всередині країни можна знайти додаткове наповнення державної скарбниці завдяки закінченню реформ Бюро економічної безпеки, Митниці й Податкової служби, роботі в напрямку детінізації економіки. Також необхідне активне голосування за євроінтеграційні законопроєкти, завдяки яким держава отримає кошти від партнерів.
Про це сказав член фракції «Слуга Народу», член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов.
«Сьогодні в країні є «вільні гроші», якими можна поповнити бюджет держави, і про це кажуть наші партнери. Наприклад, зарплати «в конвертах» по країні приблизно складають 250 млрд грн. Недонадходження в державний бюджет через контрабанду на митниці складає приблизно 125 млрд. Підакцизні товари, які не сплачують акциз, - це приблизно 45 млрд. Десь близько 50 млрд – це гроші через дроблення великого бізнесу на маленький. Це тіньова економіка, яка не дає коштів до держбюджету», - зазначив політик.
За його словами, за всіма цими напрямками потрібно працювати, виводити гроші з «тіні», покращувати адміністрування.
«Також нам необхідно закінчувати реформу Бюро економічної безпеки, реформу Митниці, починати реформу Податкової служби. Водночас ми розуміємо, що це не перекриє наші потреби в повному обсязі. Адже тільки через затримку з виконанням своїх зобов’язань Україна ризикує недоотримати 7,5 млрд дол. зовнішньої допомоги. А це приблизно 380 млрд грн. І в цій ситуації нам потрібно ухвалювати євроінтеграційні закони, за які Україна отримує фінансування від партнерів», - наголосив народний депутат.
Він нагадав, що минулого пленарного тижня Верховна Рада не проголосувала два закони, які сумарно мали дати 6 млрд дол. до державного бюджету.
«Ідеться про законопроєкт щодо оподаткування посилок на суму до 150 євро – це дало б нам 1,5 млрд дол. І законопроєкт про створення комісії для обрання членів Рахункової палати – це 4,5 млрд. Просто хтось через свої політичні амбіції не голосує за ці ініціативи. Відповідно, наші Сили оборони залишаються без фінансування», - підкреслив парламентарій.
Він додав, що з партнерами можна домовлятися. «Ми можемо говорити: дивіться, ми виконуємо свої євроінтеграційні зобов'язання, голосуємо за них, але, наприклад податкові рішення набудуть чинності після закінчення війни. І це розумна позиція», - підсумував політик.