Парламент Німеччини визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу

30 листопада німецький Бундестаг ухвалив резолюцію, якою визнав Голодомор в Україні 1932–1933 років геноцидом українського народу. 

У документі йдеться, що масовий голод не був наслідком неврожаю, за нього несло відповідальність керівництво Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним. Голодомор є «злочином проти людства», з точки зору сьогодення «очевидна історико-політична кваліфікація геноциду».

Раніше Міністерство закордонних справ Німеччини виступало проти визнання Голодомору геноцидом, зазначаючи, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року. Німецький політолог та історик Вільфрід Їльґе, який досліджує Голодомор, називає ухвалення резолюції історичною подією: «Я впевнений, що особливу роль зіграла нинішня ситуація війни. На її тлі політичні еліти демонструють більшу готовність дивитися на цю ключову, жахливу віху української історії без надмірної оглядки на Росію».

«Визнання Німеччиною Голодомору геноцидом українського народу відновлює історичну справедливість та вшановує пам’ять мільйонів жертв геноциду, який Сталін і його поплічники вчинили проти нашого народу. Світ не зміг зупинити цей злочин тоді, але може зупинити російську брехню про нього зараз і назвати його тим, чим він був: геноцидом», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

На чому ще акцентує резолюція Бундестагу?

Документ наголошує, що Німеччина несе особливу відповідальність за те, щоб ставити перед міжнародною спільнотою питання публічного визнання злочинів проти людяності та їхнього осмислення. Частина цієї відповідальності – донести до німецького суспільства та всієї Європи правду про Голодомор. Для цього Бундестаг закликає підтримувати відповідні освітні проєкти.

Також зазначається, що український народ у XX столітті став жертвою двох тоталітарних режимів, а пакт про розподіл територій між Гітлером і Сталіним, знаний як пакт Молотова – Ріббентропа, названо «злочинним, військовим поділом Східної Європи між самопроголошеними наддержавами».

Парламентарі закликали протидіяти російським історичним наративам. 

Довідково

У 1932–1933 роках штучний масовий голод в Україні організувало керівництво СРСР, щоб загнати українських селян у колгоспи та зламати національний опір. По-справжньому шлях до ширшого дослідження та публічної пам’яті про геноцид українців був відкритий лише з розпадом Радянського Союзу. У вересні 1993-го, на 60-ті роковини Голодомору, в Україні вперше на державному рівні вшанували його жертв. Український парламент у 2002 році постановою, а у 2006-му законом визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українців.  Масштаб брехні та фальсифікацій комуністичного тоталітарного режиму був настільки великим, що науковці все ще не можуть назвати точної кількості вбитих – в академічних дискусіях називають цифри жертв від 4 до 10 мільйонів осіб (детальніше в інформаційних матеріалах).

Станом на 1 грудня 2022 року Голодомор визнали геноцидом парламенти 18 держав: Австралії, Грузії, Еквадору, Естонії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Німеччини, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, США, Угорщини, Чехії. У квітні цього року Федеральний сенат Бразилії, який є верхньою палатою Національного конгресу країни, визнав Голодомор геноцидом українського народу. Також Голодомор в Україні 1932–1933 років геноцидом визнав опозиційний до режиму Лукашенка Об’єднаний перехідний кабінет Білорусі. Геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.