Парламентський комітет асоціації Україна – ЄС ухвалив спільну заяву щодо протидії російській агресії, підтримки України та прискорення європейської інтеграції

5 листопада в Брюсселі відбулося 19-те засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом (ПКА), за результатами якого ухвалено спільну Підсумкову заяву та рекомендації. Засідання відбулося під співголовуванням голови Української частини ПКА, першого заступника голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадима Галайчука та віцеголови делегації Європейського Парламенту Віллі Сьовндаля.

Підсумкова заява відображає спільну позицію парламентарів України та ЄС щодо протидії російській агресії, забезпечення всеосяжного, справедливого і тривалого миру, подальшої військової, фінансової та гуманітарної підтримки України, притягнення росії до міжнародно-правової відповідальності та прискорення переговорів про членство України в ЄС.

У документі рішуче засуджено російську агресію, систематичні атаки на цивільне населення та критичну інфраструктуру, незаконну депортацію українських дітей, примусову мобілізацію громадян України на тимчасово окупованих територіях, катування та інші порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу приділено захисту української енергетичної системи протягом зимового періоду 2026-2027 років, посиленню протиповітряної оборони та відновленню пошкодженої інфраструктури.

Парламентарі наголосили, що будь-які мирні домовленості мають ґрунтуватися на повазі до суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та передбачати надійні гарантії безпеки. У заяві також підкреслено необхідність повернення Запорізької атомної електростанції під повний суверенний контроль України та посилення міжнародних зусиль із забезпечення ядерної безпеки.

Важливе місце в заяві відведено посиленню санкційного тиску на росію та забезпеченню її міжнародно-правової відповідальності. ПКА закликав до ефективнішого застосування санкцій, протидії їхньому обходу, посилення експортного контролю, припинення постачання критичних технологій російському військово-промисловому комплексу та обмеження доходів росії від енергетичного експорту, зокрема через протидію діяльності тіньового флоту. Окремо наголошено на необхідності розвитку міжнародного компенсаційного механізму, забезпечення роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та напрацювання правових механізмів використання заморожених російських суверенних активів для підтримки України й відшкодування завданої шкоди.

У частині оборонної співпраці ПКА підтримав поглиблення інтеграції української оборонної промисловості до європейської оборонно-промислової бази, розширення спільного виробництва озброєнь, закупівель, технологічного партнерства та обміну досвідом, зокрема у сфері безпілотних систем і протидії дронам.

Одним із центральних питань засідання залишався вступ України до Європейського Союзу. ПКА привітав прогрес у відкритті переговорних кластерів і закликав до якнайшвидшого відкриття решти кластерів, відповідно до досягнень України та узгодженої методології розширення. Наголошено на необхідності передбачуваності переговорного процесу, виконання дорожніх карт реформ, дотримання принципу оцінювання держав-кандидатів за їхніми досягненнями та недопущення блокування переговорів через двосторонні суперечки. Також підтримано поступову інтеграцію України до політик, програм і мереж ЄС ще до набуття повноправного членства.

Окрему увагу приділено верховенству права, незалежності судової влади, ефективності антикорупційних інституцій, захисту фундаментальних прав і свобод, політичного та медійного плюралізму, прав місцевого самоврядування й громадянського суспільства. Підкреслено важливість інклюзивного законодавчого процесу, координації між органами державної влади та парламентського контролю за виконанням євроінтеграційних зобов’язань. 

Щодо майбутніх виборів в Україні наголошено, що їхнє проведення має відповідати Конституції України, національному законодавству та міжнародним демократичним стандартам з урахуванням належних правових і безпекових умов. ПКА підкреслив важливість завчасної підготовки виборчого законодавства, забезпечення виборчих прав військовослужбовців, внутрішньо-переміщених осіб та українців за кордоном, а також технічної, фінансової й експертно-правової підтримки з боку ЄС та Венеційської комісії Ради Європи.

У фінансовому блоці заяви підтверджено важливість довгострокової та передбачуваної підтримки України. Зокрема йдеться про реалізацію механізму Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро, забезпечення фінансових потреб України у 2027 році та її належне фінансування в межах багаторічної фінансової рамки ЄС на 2028-2034 роки, зокрема в контексті пропозиції Європейської Комісії щодо виділення до 100 млрд євро.

Окремо парламентарі висловили солідарність з українською спортивною спільнотою та засудили кроки, спрямовані на повернення російських спортсменів, команд і спортивних посадовців до міжнародних змагань, зокрема під нейтральним прапором, в умовах триваючої агресії росії. Занепокоєння викликають рішення та ініціативи Міжнародного олімпійського комітету й Міжнародної федерації хокею щодо участі російських представників у міжнародних змаганнях. Парламентарі наголосили на ризику нормалізації російської агресії на тлі загибелі українських спортсменів і тренерів та руйнування спортивної інфраструктури, привітали позицію Федерації хокею Фінляндії щодо відмови від матчів із російськими командами та закликали до збереження обмежень щодо участі росії в міжнародному спорті, підтримки українських спортсменів і відновлення спортивних об’єктів.

Значну увагу приділено зміцненню парламентського виміру європейської інтеграції. ПКА відзначив роботу Верховної Ради в умовах воєнного стану, підтримав поглиблення співпраці між парламентськими комітетами України та Європейського парламенту за всіма шістьма переговорними кластерами, регулярні експертні консультації, парламентський моніторинг реформ і розширення участі Верховної Ради у форматах європейської парламентської співпраці. Також відзначено важливість взаємодії з парламентами держав-членів ЄС, зокрема в межах Конференції парламентських комітетів у справах Союзу (COSAC).

ПКА залишається переконаним, що процес розширення має супроводжуватися якомога ранішим і тіснішим залученням України до функціонування інституцій ЄС, як це було запропоновано в резолюціях Європейського Парламенту — зокрема, шляхом надання Україні статусу спостерігача в Європарламенті. Спільна заява закликає ЄП опрацювати практичні механізми для поступового розширення участі представників Верховної Ради України у відповідній парламентській діяльності та обговореннях політичних питань ще до моменту вступу — зокрема, розглянути можливість надання статусу спостерігача. Представництва Верховної Ради має відігравати ключову роль у сприянні обміну інформацією щодо законодавчих ініціатив та поглибленні міжпарламентських зв’язків — за аналогією з представництвом Європейського Парламенту в Києві.

У документі також підкреслено значення підтримки ЄС через програму Ukraine2EU — одну з флагманських ініціатив Team Europe, яка сприяє зміцненню інституційної спроможності України до вступу в ЄС та реалізації євроінтеграційних реформ.