Під патронатом УІНП створять експертно-консультаційну групу, що проаналізує дослідження кількості жертв Голодомору

Голодомор-геноцид – страшна і невимовна трагедія українського народу.

Комуністичний тоталітарний режим двічі скоїв цей злочин – коли позбавив мільйони українців їжі та коли намагався позбавити майбутні покоління пам’яті, ретельно приховавши свідчення очевидців та підроблюючи документи.

Саме тому дослідження правди про Голодомор-геноцид – дуже кропітка і складна робота.

У 2009 році Головним слідчим управлінням Служби безпеки України було порушено кримінальну справу №475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках. На її підставі у 2010 році Апеляційний суд міста Києва визнав Голодомор геноцидом, назвав осіб, які вчинили цей злочин, а також на підставі судової науково-демографічної експертизи назвав кількість загиблих – 3,9 млн осіб. У рішенні зазначено, що досудове слідство у справі було проведено повно і всебічно, а за його результатами органом досудового слідства постановлене об’єктивне і законне рішення про направлення кримінальної справи на розгляд суду.

Але це не означає, що вся правда з’ясована і можна поставити крапку. Наукові дослідження тривають. Продовжуються і дискусії науковців щодо обставин та кількості жертв Голодомору-геноциду. Сьогодні низка учених дійшли висновку про значно більшу кількість жертв – 10,5 млн українців (9 млн 108 тис. 500 українців в УСРР та 1 млн 391 тис. 500 українців у Північно-Кавказькому краї РСФРР). Ці висновки ґрунтуються на комплексній судовій статистично-криміналістичній експертизі, яку в рамках нового кримінального провадження провели фахівці Національної академії правових наук України та Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду. Зокрема автори вказують, що для визначення чисельності жертв злочину геноциду вчені  взяли за основу методику, що вперше була застосована французьким дослідником польського походження Мареком Шлівінським, який підрахував кількість жертв у Камбоджі.  Головною особливістю застосованої під час дослідження методики є міждисциплінарний підхід, що передбачає використання низки інструментаріїв: вибірковий метод, документ-аналіз, багатовимірний математичний аналіз, а також статистично-демографічні методи.

З цією цифрою не погоджуються та вважають необґрунтовано завищеною Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Інститут історії України Національної академії наук України, а також історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, вони вказують на те, що проведена й опублікована у 2021 році в рамках нової кримінальної справи комплексна експертиза містить неточності, недостатньо обґрунтовану методологію, оціночні судження, а наявна сьогодні в науковому обігу України та світі джерельна база не дає достатніх підстав для тих висновків, до яких прийшли автори цієї експертизи.

Ми поважаємо і всіляко вітаємо свободу академічної думки й продовження досліджень цієї жахливої трагедії української нації. Водночас застерігаємо утриматись від конфліктів та конкуренції жертв, адже безцінним є кожне людське життя.

Для опрацювання порушеного питання під патронатом Українського інституту національної пам’яті буде створена експертна-консультаційна група, яка проаналізує наявні на сьогодні експертні висновки та дослідження фахівців, проведе ряд консультацій з незалежними й авторитетними українськими та іноземними дослідниками, зокрема із питань застосування методів обчислення жертв геноцидів, і представить громадськості свої висновки. Висновки за результатами роботи групи також будуть направлені до Служби безпеки України для врахування в рамках нового досудового розслідування щодо обставин вчинення Голодомору-геноциду.