Політика KYC формує новий стандарт для українських адвокатів


Травень 29
15:06 2025

Адвокат не може працювати з тим, кого не знає. Але як ідентифікувати клієнта, перевірити його доброчесність і не порушити етичні межі? У деяких юрисдикціях для цього вже діють стандарти KYC (Know Your Client). Ця політика поступово входить і в українську практику.

21 травня Національна асоціація адвокатів України провела вебінар «Виконання політик KYC - «Знай свого клієнта» в щоденній практиці адвоката: український і міжнародний досвід». Захід ініціювали представник НААУ у Шотландії, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Олександр Черних (який також був модератором) і Комітет НААУ з питань адвокатської практики.

У центрі уваги вебінару - практичні аспекти виконання політик KYC у щоденній роботі адвоката. Від ідентифікації клієнтів і перевірки їхньої доброчесності до оцінки етичних ризиків і реагування на підозрілі запити.

Учасники обговорили адаптацію міжнародних стандартів KYC до українських реалій, зокрема в умовах євроінтеграції, посилення вимог до прозорості правничих послуг і фінансового моніторингу. Йшлося про відмінності в онбордінгу клієнтів у різних юрисдикціях, співвідношення політики KYC і фінмоніторингу, роботу з відкритими джерелами та санкційними реєстрами, а також підстави для відмови в наданні правничої допомоги.

Практичну модель впровадження політик KYC презентувала представниця НААУ у Франції Марина Семенова. Вона окреслила п’ять ключових етапів, які вже сьогодні можуть бути орієнтиром для адвокатів в Україні.

Перший - це початок співпраці: ідентифікація особи, перевірка доброчесності клієнта та виявлення конфлікту інтересів. Другий - онбордінг, під час якого важливо не лише зібрати документи, а й дотримати етичних стандартів: інформувати клієнта про умови співпраці, укласти письмову угоду. На третьому етапі необхідно розмежувати політику KYC і вимоги фінансового моніторингу: якщо перше є ініціативою адвоката, то друге — його обов’язком у разі підозрілих операцій.

Окрему увагу, за словами М.Семенової, слід приділяти джерелам збору та верифікації інформації - це четвертий етап. Серед таких джерел - відкриті санкційні реєстри, Єдиний державний реєстр, OSINT-інструменти. І нарешті, п’ятий етап - ухвалення рішення про надання або відмову в правничій допомозі. Підставами можуть бути неможливість ідентифікувати клієнта, сумнівний зміст звернення, відсутність належної кваліфікації або етичні ризики.

«KYC - це не лише інструмент юридичного комплаєнсу, але й частина професійної культури сучасного адвоката. Він захищає не тільки клієнта, а й самого адвоката від репутаційних, дисциплінарних і кримінальних ризиків», - підсумувала М.Семенова.

Порівняльну перспективу у сфері KYC представив солісітор із Лондона Руслан Угрелідзе. Він акцентував увагу на жорстких вимогах британського законодавства: адвокат зобов’язаний не лише ідентифікувати особу клієнта та перевірити її наявність у санкційних списках, а й з’ясувати джерела фінансування, а також оцінити автентичність самого запиту на правничу допомогу. Якщо клієнт не надає належних документів, співпраця є неможливою. Порушення цих правил загрожує серйозними наслідками для адвоката.

Український контекст представив голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір. За його словами, впровадження процедур KYC в Україні відбувається поступово, у тому числі у співпраці з системою безоплатної правничої допомоги. Він наголосив: ретельна перевірка клієнта — не бюрократична формальність, а дієвий запобіжник, який дозволяє адвокатові уникнути залучення до маніпуляцій, особливо в умовах воєнного стану.

Французький досвід окреслив доктор публічного права, адвокат із Лілля Олів’є Марікур. У Франції перевірка клієнта розпочинається ще до офіційного укладення угоди: саме на цьому етапі з’ясовується не лише особа клієнта, а й наявність конфлікту інтересів. Якщо такий конфлікт виявляється - адвокат зобов’язаний відмовити у наданні послуг.

«Запровадження політик KYC в українській адвокатській практиці стане не лише відповіддю на виклики фінансової доброчесності, а й буде ознакою професіоналізації правничих послуг, - прокоментував підсумки вебінару О.Черних. - Адже, як показує міжнародний досвід, KYC-процедури сприяють зміцненню довіри до адвокатури, підвищують рівень відповідальності та захищають самих адвокатів від залучення до ризикованих правовідносин. Тому формування практики KYC в Україні потребує не лише нормативного врегулювання, а й системної просвітницької роботи».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категории

Останні новини

ДПС, проєкт UK DIGIT та Фонд Східна Європа посилюють цифрову трансформацію податкових сервісів

Прочитайте повну статтю

Обсяг офіційних розрахунків через РРО та ПРРО цьогоріч вже перевищив 3,1 трлн грн

Прочитайте повну статтю

Затверджено нові форми Податкового розрахунку: коли і за які періоди звітувати

Прочитайте повну статтю

Переробна промисловість – лідер за сплатою податків у першому півріччі 2026 року

Прочитайте повну статтю

Майже 149 млрд грн до бюджету: державні підприємства збільшили сплату податків

Прочитайте повну статтю

Куди звернутися військовим, ветеранам та членам їхніх родин у разі порушення фінансових прав

Прочитайте повну статтю

Майже 40% шлюбів в Україні у першому півріччі 2026 року зареєстровано онлайн

Прочитайте повну статтю

Особливості укладення договору оренди (найму) житла

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь