Порушення законодавства про надра призводить до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності, згідно із законодавством України

Відповідальність за порушення вимог законодавства про надра, передбачена статтею 65 Кодексу України про надра.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність несуть особи, які винні у: 

самовільному користуванні надрами; 

порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт із геологічного вивчення надр; 

вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних утрат запасів корисних копалин; 

наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин під час їх видобування; 

пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації; 

порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин; 

невиконанні правил охорони надр і вимог щодо безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами; 

знищенні або пошкодженні геологічних об’єктів, що становлять особливу наукову та культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; 

незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних під час подальшого геологічного вивчення надр і розроблення родовищ; 

невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, у стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Перелік порушень, які передбачають заходи адміністративної відповідальності:

самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надр - штраф від 510 до 1700 грн (стаття 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв’язаних із користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків - штраф від 3400 до 5100 грн. (частина перша статті 57 КУпАП);

вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів - штраф від 1700 до 3400 грн (частина друга статті 57 КУпАП);

втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації - штраф від 1700 до 5100 грн (частина третя статті 57 КУпАП);

порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян     - штраф від 5100 до 10200 грн (частина четверта статті 57 КУпАП);

порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв’язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ - штраф від 510 до 1700 грн (стаття 58 КУпАП);

видобування корисних копалин з використанням обладнання, яке не пройшло відповідно до закону обов’язкову сертифікацію, - штраф від 3400 до 5100 грн, дія вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення - штраф від 5100 до 10200 грн. (стаття 581 КУпАП).

Перелік порушень, які передбачають заходи кримінальної відповідальності:

порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля - штраф від 5100 до 10200 грн або обмеження волі на строк до 2-х років, або позбавлення волі на той самий строк (частина перша статті 240 Кримінального кодексу України) (далі - ККУ);

порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - штраф від 6800 до 11900 грн або обмеження волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на той самий строк (частина друга статті 240 ККУ);

порушення встановлених правил використання надр, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно - обмеження волі на строк від 2-х до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк     (частина третя статті 240 ККУ);

порушення встановлених правил використання надр, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки - позбавлення волі на строк від 5-ти до 5-ми років (частина четверта статті 240 ККУ);

незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину законність походження якого не підтверджується відповідними документами - штраф від 51000 до 170000 грн або обмеженням волі на строк від двох до трьох років, ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або у значних розмірах, або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років з конфіскацією майна, дії вчинені службовою особою шляхом використання свого службового становища - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна (стаття 2401 ККУ).

Відповідно до статті 57 Кодексу України про надра, користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, у порядку, встановленому законодавством.

Основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і особливості визначення відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, регламентовано Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.09.2022 № 366 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.10.2022 за № 1337/38673.